ВХІД


Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть

Суточный контроль внутриглазного давления с применением латанопроста, травопроста и биматопроста у пациентов с эксфолиативным синдромом и офтальмогипертензией

Деталі


УДК 617.7–073.178–732

Гепсен И. Ф.1, Озкая Е.2


1Медицинская школа университета Фатих, г. Анкара, Турция
2Медицинская школа университета Иненю, г. Малатья, Турция


РЕЗЮМЕ

Цель. Сравнить изменение суточного уровня внутриглазного давления (ВГД) на фоне приема латанопроста, травопроста и биматопроста у пациентов с офтальмогипертензией (ОГ) и эксфолиативным синдромом (ЭС).

Методы. Проспективное рандомизированное слепое исследование в параллельных группах, в котором приняли участие по 15 пациентов в каждой группе лечения. После вымывания ранее применяемых препаратов каждому пациенту было измерено исходное ВГД в 06:00, 09:00, 12:00, 15:00, 18:00, 21:00 и 24:00. Затем пациенты были рандомизированы на группы для получения таких препаратов, как латанопрост, травопрост или биматопрост, 1 раз в сутки в течение 3 месяцев. Измерение суточного ВГД повторили через неделю, 1 месяц и 3 месяца от начала исследования.

Результаты. Максимальное и минимальное значение ВГД было зарегистрировано в 06:00 и 18:00–21:00. Между группами лечения не было отмечено значимых различий во все периоды измерения, кроме первой недели. Через неделю в группе травопроста были зарегистрированы значительно более низкие уровни ВГД, чем в группах латанопроста и биматопроста. Все препараты существенно снизили суточное значение ВГД от исходного уровня (р = 0,001 для каждого). Хотя через неделю и через месяц между группами не было отмечено значительных различий в снижении ВГД, в конце третьего месяца биматопрост снизил суточное ВГД (7,9 ± 1,4) больше, чем травопрост (6,6 ± 0,5) (р = 0,003). Во время всех визитов в группе травопроста было отмечено минимальное среднесуточное значение ВГД, а через 3 месяца межгрупповые различия были значимыми для травопроста в сравнении с латанопростом (р = 0,007) и травопроста в сравнении с биматопростом (р = 0,001).

Выводы. Латанопрост, травопрост и биматопрост были эффективны в снижении суточного ВГД у пациентов с ЭС и ОГ, однако требуется более масштабное изучение в более крупном испытании.

Ключевые слова: эксфолиативный синдром, суточный уровень ВГД, латанопрост, травопрост, биматопрост.


ВВЕДЕНИЕ

Недавно было выдвинуто предположение о том, что колебания внутриглазного давления (ВГД) являются важным фактором риска прогрессирования глаукомы [1, 2]. Konstas A. G. и соавторы продемонстрировали, что как у пациентов, получавших лечение, так и у ранее нелеченых пациентов с эксфолиативной глаукомой (ЭГ) среднесуточное значение ВГД превышает таковое у пациентов с первичной открытоугольной глаукомой (ПОУГ) [3, 4]. Это может быть причиной худшего прогноза медикаментозной терапии и прогрессирования дефектов визуальных полей у пациентов с ЭГ по сравнению с пациентами с ПОУГ [3–6].

Различные антиглаукомные препараты могут оказывать разное действие на суточные колебания ВГД. Необходимо изучить эффективность антиглаукомных препаратов, особенно у пациентов с ЭГ. Предыдущие исследования наглядно продемонстрировали, что местное применение латанопроста 0,005 % один раз в сутки у пациентов с ПОУГ и ЭГ обеспечивает устойчивое снижение ВГД как днем, так и ночью [7–13]. Насколько известно, информация о суточном измерении ВГД или среднесуточном значении ВГД на фоне применения новых препаратов, таких как травопрост или биматопрост, у пациентов с эксфолиативным синдромом (ЭС) в сочетании с повышенным ВГД отсутствует. Целью данного исследования было сравнение влияния трех аналогов простагландинов на суточные колебания ВГД у пациентов с ЭС и офтальмогипертензией (ОГ).

Детальніше: Суточный контроль внутриглазного давления с применением латанопроста, травопроста и биматопроста у...

Морфологические и гемодинамические особенности макулярной области у больных с первичной открытоугольной глаукомой

Деталі


УДК 617.735/736

Луценко Н. С.1, Рудычева О. А.1, Исакова О. А.1, Яцун А. В.2


1ГЗ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», г. Запорожье, Украина
2КУ Запорожской областной рады «Запорожская областная клиническая больница», г. Запорожье, Украина

 

Актуальность. Глаукома – ведущая причина слепоты во всем мире, поэтому дальнейшее изучение патофизиологических механизмов ее развития, прижизненных особенностей морфологических и гемодинамических особенностей структур сетчатки и зрительного нерва является актуальным. Новые диагностические возможности открываются при использовании оптической когерентной томографии-ангиографии (ОКТ-А) – неинвазивного, быстрого, повторяемого и информативного метода исследования, обеспечивающего хорошую визуализацию сосудистых сплетений сетчатки, морфологии зрительного нерва и макулярной области.

Цель исследования. Провести оценку морфологических и гемодинамических особенностей макулярной области сетчатки у больных глаукомой.

Материалы и методы. Исследование проведено у 85 человек (122 глаза), из них 15 пациентов (30 глаз) составили контрольную группу наблюдения (без клинических признаков и установленного диагноза глаукомы), 30 больных (30 глаз) – пациенты с начальной стадией глаукомы, 40 больных (62 глаза) – с развитой стадией глаукомы. Средний возраст больных составил 68,2 ± 2,1 года. У всех пациентов внутриглазное давление (ВГД) компенсировано.

Детальніше: Морфологические и гемодинамические особенности макулярной области у больных с первичной...

Ефективність мікроімпульсної лазерної коагуляції пігментного епітелію сітківки в пацієнтів з віковою макулопатією

Деталі


УДК 617.736–617.7–001.15

Федченко С. О.


ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України», м. Одеса, Україна

 

Актуальність. Сучасні малоінвазивні технології лазерної коагуляції пігментного епітелію сітківки як спосіб лікування різної патології сітківки, зокрема вікової дегенерації макули на етапі вікової макулопатії, становлять значний інтерес для офтальмологів.

Мета. Вивчити ефективність мікроімпульсної лазерної коагуляції пігментного епітелію сітківки у хворих з віковою макулопатією залежно від морфофункціональних особливостей хоріоретинального комплексу.

Матеріали і методи дослідження. Під наглядом перебувало 57 хворих (57 очей) з діагнозом вікової макулопатії. Усім хворим з лікувальною метою виконували мікроімпульсну лазерну коагуляцію пігментного епітелію сітківки в ділянці макули. Також перевіряли гостроту зору, проводили офтальмоскопію, кольорове фотографування, оптичну когерентну томографію (ОКТ), флюоресцентну ангіографію. За даними ОКТ визначали товщину сітківки в ділянці центральної ямки (fovea centralis), висоту та діаметр друз пігментного епітелію сітківки в ділянці макули. Для лікування використовували лазер Quantel Medical Supra 577 з довжиною хвилі 577 нм. Під час виконання мікроімпульсної коагуляції лазер переводили в мікроімпульсний режим з параметрами: тривалість серії імпульсів – 0,3 с, корисний цикл – 15 %, тривалість мікроімпульсу – 0,17 мс, інтервал між імпульсами – 1 мс. Проводили підбір потужності уздовж судинних аркад до появи опіку 1-го ступеня за L`Esperance. Для забезпечення лікувального впливу потужність впливу зменшувалася на 50 % і коливалася від 0,15 до 0,45 Вт. Діаметр лазерної плями становив 100 мкм. Лазерний вплив на пігментний епітелій сітківки здійснювався в ділянці макули в зоні відсутності друз, виключаючи ділянку ямочки (foveola). Усі хворі перебували під наглядом протягом 1 року після проведеного сеансу лазерного лікування.

Детальніше: Ефективність мікроімпульсної лазерної коагуляції пігментного епітелію сітківки в пацієнтів з...

Томографічні критерії субклінічної стадії діабетичної оптичної нейропатії

Деталі


УДК 617.731–617.736

Карлійчук М. А.1, Бездітко П. А.2


1Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
2Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

 

Актуальність. Відомо, що в більшості хворих (66,7 %) діабетичне ураження зорового нерва виявляється на етапі вже незворотної загибелі значної частини нейронів. У 56,4 % випадків діагностика діабетичної оптичної нейропатії (ДОН) на ранній стадії не допомагає уникнути прогресування захворювання та переходу його в наступну, виражену, стадію. Виявлення захворювання в асимптоматичній (субклінічній) стадії та вчасне призначення терапії, на нашу думку, допомогло б зупинити його ще до масивної незворотної загибелі нервових волокон зорового нерва, а тому є важливим завданням. Логічно припустити можливість виявлення субклінічної ДОН за допомогою оптичної когерентної томографії (ОКТ), але дотепер не розроблено специфічних діагностичних критеріїв цього захворювання.

Мета. Встановлення діагностичних критеріїв субклінічної стадії ДОН за допомогою оптичної когерентної томографії у хворих із цукровим діабетом (ЦД).

Матеріали та методи. Обстежено 575 хворих (1150 очей) із ЦД 2-го типу. Крім стандартних офтальмологічних досліджень, проведено ОКТ сітківки та зорового нерва (RTVue-100, Optovue, США) у ділянці диска зорового нерва та макули з визначенням товщини шару ретинальних нервових волокон (retinal nerve fber layer – RNFL), аналізом комплексу гангліонарних клітин сітківки (ganglion cell complex – GCC) та загальної товщини сітківки.

Детальніше: Томографічні критерії субклінічної стадії діабетичної оптичної нейропатії

Більше статей...

  1. Клінічний випадок лікування пацієнта з тромбозом центральної вени сітківки та посттромботичною макулопатією
  2. Ступінь пошкодження шару нервових волокон сітківки як маркер структурних порушень у пацієнтів із діабетичною ретинопатією
  3. Клінічний випадок лікування пацієнта з рецидивуючим ішемічним діабетичним макулярним набряком сітківки
  4. Repair of Primary Retinal Detachment: Review of Techniques for Repair Developed in the Past 85 Years
  5. Наш опыт антиоксидантной терапии диабетической катаракты на основе N-ацетилкарнозина
  6. Перфорація очного яблука з внутрішньоочним стороннім тілом: відстрочена або невідкладна вітректомія
  7. Особливості змін комплексу гангліонарних клітин сітківки у хворих із цукровим діабетом залежно від товщини решітчастої пластинки склери
  8. Исследование активности ферментов цикла Кребса в тканях глаза при экспериментальной диабетической ретинопатии
  9. Результати застосування імплантату з політетрафторетилену для формування опорно-рухової кукси з лункою у хворих після евісцерації очного яблука з приводу травм і млявопрогресуючих увеїтів

Сторінка 1 із 4