Витовская О. П.1, Таха Салах Ахмад1, Клименко П. П.2
1Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, г. Киев, Украина
2ГУ «Институт геронтологии им. Д. Ф. Чеботарева» НАМН Украины, г. Киев, Украина
Резюме. В представленном исследовании проведен анализ активности генов VEGF, TNF-alfa, Ang-1, IL-10 в биоптатах конъюнктивы глаза больных c сахарным диабетом (СД) 2-го типа с непролиферативной диабетической ретинопатией (НПДР). В исследование было включено 55 пациентов (110 глаз), которые были разделены на две группы: первая – контрольная группа составила 20 пациентов (40 глаз); вторая – больные с СД 2-го типа с НПДР составила 35 пациентов (70 глаз).
Полученные результаты свидетельствуют о росте активности генов VEGF и TNF-alfa в биоптатах конъюнктивы глаза больных с НПДР, при СД 2-го типа, а также об угнетении активности генов Ang-1 и IL-10.
По прогнозам Международной диабетической федерации к 2030 году ожидается увеличение численности больных с cахарным диабетом 2-го типа (СД2) до 552 млн человек [11].
Абышева Л. Д.1, Авдеев Р. В.2, Александров А. С.3, Арапиев М. У.4, Бакунина Н. А.5, Баранова Н. А.3, Басинский А. С.6, Брежнев А. Ю.7, Газизова И. Р.8, Галимова А. Б.9, Гапонько О. В.3, 10, Гарькавенко В. В.11, Гетманова А. М.12, Городничий В. В.3, Гусаревич А. А.13, Дорофеев Д. А.14, Жаворонков С. А.15, Завадский П. Ч.16, Захарова М. А.3, Захидов А. Б.17, Зверева О. Г.18, 19, Исаков И. Н.20, Каримов У. Р.21, Кондракова И. В.3, Куроедов А. В.3, 10,Ланин С. Н.22,Ловпаче Дж. Н.4, Лоскутов И. А.23, Молчанова Е. В.24, Нагорнова З. М.25, Онуфрийчук О. Н.26, Петров С. Ю.27, Рожко Ю. И.28,Селезнев А. В.25,Таштитова Л. Б.1,Хохлова А. С.29,Шапошникова И. В.30, Шахалова А. П.31
1КазНИИ ГБ, г. Алматы, Казахстан; 2ГБОУ ВПО «ВГМА им. Н. Н. Бурденко», г. Воронеж, Россия; 3ФКГУ «МУНКЦ им. П. В. Мандрыка» МО РФ, г. Москва, Россия; 4ФГБУ «МНИИ ГБ им. Гельмгольца», г. Москва, Россия; 5ГКБ № 1 им. Н. И. Пирогова, г. Москва, Россия; 6ООО «Офтальмологический центр проф. Басинского С. Н.», г. Орел, Россия; 7ФГБОУ ВО «Курский ГМУ» МЗ РФ, г. Курск, Россия; 8ФГБУ СЗФМИЦ МЗ РФ, г. Санкт-Петербург, Россия; 9ФГБУ «Всероссийский центр глазной и пластической хирургии» МЗ РФ, г. Уфа, Россия; 10ГБОУ ВПО «РНИМУ им. Н. И. Пирогова» Минздрава России, г. Москва, Россия; 11ГОУ ВПО «КГМУ им. проф. В. Ф. Войно-Ясенецкого», г. Красноярск, Россия; 12Областная больница № 1, отделение микрохирургии глаза, г. Брянск, Россия; 13НУЗ «Дорожная клиническая больница» ОАО «РЖД»; Междорожный центр микрохирургии глаза, г. Новосибирск, Россия; 14ГБУЗ ОКБ № 3, г. Челябинск, Россия; 15ГБУЗ «Городская клиническая больница № 15 им. О. М. Филатова», г. Москва, Россия; 16ИМФУП «Медицинский центр “Новое зрениеˮ», г. Минск, Беларусь; 17Клиника микрохирургии глаза ЧП «SAIF OPTIMA», г. Ташкент, Узбекистан; 18ГАУЗ РКОБ МЗРТ, г. Казань, Россия; 19ГБОУ ДПО КГМА, г. Казань, Россия; 20АО «НЗРМК им. Н. Е. Крюкова», г. Новокузнецк, Россия; 21Сырдарьинская областная офтальмологическая больница, г. Гулистан, Узбекистан; 22КГБУЗ «ККОКБ им. П. Г. Макарова», г. Красноярск, Россия; 23Научно-клинический центр ОАО «РЖД», г. Москва, Россия; 24ГБОУ ВПО ГМА, г. Омск, Россия; 25ГБОУ ВО ИвГМА, г. Иваново, Россия; 26ГБУЗ ДЦ № 7 (глазной), г. Санкт-Петербург, Россия; 27ФГБНУ «НИИ глазных болезней», г. Москва, Россия; 28ГУ РНПЦ РМ и ЭЧ, УО ГомГМУ, г. Гомель, Беларусь; 29ФГБОУ ВО ТГМУ, г. Владивосток, Россия; 30КОЦ «Хорошее зрение», г. Кемерово, Россия; 31ЦЛКЗ «Тонус Амарис», г. Нижний Новгород, Россия
Цель. Определить характеристики возникновения и прогрессирования синдрома сухого глаза (ССГ) у пациентов с первичной открытоугольной глаукомой (ПОУГ) в зависимости от стадии заболевания, режимов лечения и возраста пациентов.
Материал и методы. В итоговый протокол комбинированного аналитического многоцентрового когортного исследования, проведенного в январе–мае 2016 г., были включены данные 530 человек (866 глаз). Основную группу составили 398 пациентов, страдающих ПОУГ, группу сравнения – 132 человека без признаков глаукомного процесса. Офтальмологическое обследование включало измерение внутриглазного давления, исследование морфометрических и функциональных показателей. Специальные пробы и тесты для оценки наличия и степени выраженности ССГ включали определение времени разрыва слезной пленки (проба Норна) и определение величины суммарной слезопродукции (тест Ширмера), окраску витальным красителем лиссаминовым зеленым, определение индекса патологии поверхности глаз.
1Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна 2Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна
Резюме. Вугледобування є однією з пріоритетних галузей промисловості України, яка належить до галузей із шкідливими та небезпечними умовами праці. У значної кількості працівників спостерігається патологія органа зору, найчастіше синдром сухого ока (ССО). Визначено, що факторами ризику виникнення ССО у підземних працівників вугільних шахт є робота в шкідливих підземних умовах понад 10 років; експозиція вугільно-породним пилом, що містить кристалічний силіцій діоксид (SiO2); багаторазові, непроникні мікротравми рогівки та кон’юнктиви. Під час об’єктивного обстеження зорової системи шахтарів обов’язковим є вивчення скарг, проведення біомікроскопічного дослідження переднього відділу ока, дослідження функціональних показників продукції сльози та стабільності сльозової плівки. Єдиним заходом первинної профілактики ССО в разі впливу на працівників вугільно-породного пилу залишається використання засобів індивідуального захисту очей та їх промивання від пилу.
Вугледобування є однією з пріоритетних галузей промисловості України. За даними Державної служби статистики України, видобування кам’яного та бурого вугілля ведеться у 6 областях (Львівській, Волинській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Луганській та Донецькій) [4]. За умовами праці вугледобувна промисловість належить до галузей із шкідливими та небезпечними умовами праці. У 2015 р. в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працювало 78,5 тис. працівників (82 % усіх працюючих у галузі) [5, 6]. Зазначене є причиною високого рівня захворюваності, травматизму та смертності працівників, що в останні десятиріччя збільшуються.