УДК

Юлі Парк (Yuli Park)¹, Хен Бін Хван (Hyung Bin Hwang)², Хен Сеун Кім (Hyun Seung Kim)¹

1Відділення офтальмології лікарні Yeouido St. Mary’s Hospital, Медичний коледж, Католицький університет Кореї, м. Сеул, Корея
2Відділення офтальмології лікарні Incheon St. Mary’s Hospital, м. Сеул, Корея

Резюме
Вступ. Оцінювання функції мейбомієвих залоз, змін параметрів розриву слізної плівки та стану поверхні ока, а також медіаторів запалення після операції з видалення катаракти.
Методи. 48 очей 34 пацієнтів, які перенесли неускладнену факоемульсифікацію, було розділено на 2 групи: 1-а група – пацієнти із синдромом сухого ока (ССО) до хірургії катаракти; 2-а група – пацієнти без ССО до оперативного втручання. Показники очних симптомів, тест Ширмера і час розриву слізної плівки (ЧРСП), поріг чутливості рогівки, фарбування рогівки, активність запальних цитокінів, порушення стану краю повік, показники кількості та якості секрету мейбомієвих залоз, а також візуалізацію мейбомієвих залоз оцінювали до операції, через 1 день та через 2 місяці після операції.
Результати. Показники очних симптомів погіршились через 1 та 2 місяці після операції, але ЧРСП, показник фарбування рогівки та поріг чутливості рогівки поступово покращувались через 1 та 2 місяці після операції (р < 0,05 відповідно). Що цікаво, спостерігалися статистично значущі покращення ЧРСП, показника фарбування рогівки та порогу чутливості рогівки через 1 місяць після операції, коли застосовували місцеві очні краплі, порівняно з періодом без місцевої терапії, тобто через 2 місяці після операції. Було зафіксоване статистично значуще зниження концентрацій інтерлейкіну(IL)-1β, IL-6, IL-8, MCP-1, TNF-α та IFN-γ через 1 та 2 місяці після операції. Порушення стану краю повік, показники якості та кількості секрету мейбомієвих залоз значно зросли (р < 0,05 відповідно) у післяопераційний період. Порівняно з групою без ССО, у групі із ССО було зареєстровано значно вищі показники очних симптомів, нижчий ЧРСП, більша частота порушення стану краю повік, вищі показники якості та кількості секрету мейбомієвих залоз після операції з видалення катаракти. Відзначено суттєві кореляційні зв’язки між IL-6 та параметрами ССО, а також між параметрами дисфункції мейбомієвих залоз (ДМЗ) та показниками очних симптомів.
Висновки. Наше дослідження показало, що операція з видалення катаракти впливає на функцію мейбомієвих залоз на додаток до структурних змін, і вони корелюють зі збільшенням показників очних симптомів. Таким чином, це може сприяти вивченню розвитку ССО, пов’язаного з операцією з видалення катаракти.