ВХІД


Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть

Шановні колеги!

Деталі

Світові стандарти якості надання медичної допомоги хворим офтальмологічного профілю мають бути впроваджені як у підготовку студентів та поточну спеціалізацію, так і на всіх ланках роботи медичних закладів.

З цією метою співробітники ПВНЗ «Київський медичний університет» разом з провідними фахівцями міжнародного факультету Університету в м. Тюбінген започаткували та вдруге провели освітній курс «Ретинальна та вітреоретинальна хірургія» в рамках конференції «Алгоритми діагностики та лікування судинноендокринної патології. Діабетична ретинопатія. Глаукома. Міждисциплінарний підхід». Під час конференції також були представлені лекції провідних професорів і докторів наук з проблемних питань офтальмології, кардіології та ендокринології (Веселовська З. Ф., Риков С. О., Веселовська Н. М., Паньків В. І., Вітовська О. П., Шаргородська І. В., Батушкін В. В., Юзвенко Т. Ю. та інші). Коморбідний характер очних ускладнень і міждисциплінарний підхід до їх вирішення були ключовими питаннями конференції. За відгуками захід був позитивно сприйнятий офтальмологами України.

Наступного 2018 року, 1–2 березня, напередодні Всесвітнього тижня ГЛАУКОМИ також заплановано конференцію «Алгоритми діагностики та лікування судинноендокринної патології. Глаукома. Міждисциплінарний підхід», у програму якої буде включено заключний освітній курс «Відшарування сітківки та діабетична ретинопатія» за участю професорів міжнародного факультету Університету м. Тюбінген (Німеччина, Швеція, Швейцарія, Японія та Україна). Також у рамках конференції за сприяння Українського глаукомного товариства буде проведено День Глаукоми з ключовими лекціями провідних фахівців у галузі глаукоми – членів Европейського глаукомного товариства та Президента Всесвітнього глаукомного товариства.

Сподіваємося, що у запланованому заході буде представлено низку новітніх тенденцій європейського й світового рівня щодо діагностики й лікування глаукоми та сітківки.

З повагою,
Головний редактор
журналу «Офтальмологія»,
Керівник Міжнародного освітнього проекту КМУ,
Голова Українського глаукомного товариства,
Член Європейського та Всесвітнього глаукомних товариств
Зоя Веселовська

Особенности течения дисфункции мейбомиевых желез у больных c симптоматической А- и В-диабетической полинейропатией

Деталі

УДК 617.776−008.6−036−071:616379−008.64−06:616.833

https://doi.org/10.30702/Ophthalmology.2017/07.art2

Бездетко П. А., Ивженко Л. И.

Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина

Резюме. Дисфункция мейбомиевых желез (ДМЖ) – хроническая диффузная патология мейбомиевых желез, которая обычно характеризуется обструкцией выводных протоков и/или качественным/количественным изменением секреции желез. Причиной ее возникновения может стать нарушение иннервации мейбомиевых желез в результате диабетической полинейропатии (ДПН).

Цель исследования – повысить эффективность диагностики дисфункции мейбомиевых желез у больных с симптоматической А- и В-диабетической полинейропатией.

Материалы и методы исследования. Стандартные методы офтальмологического исследования, тест Ширмера до и через 2 часа после компрессии век, проба Норна, компрессионный тест для оценки выделительной способности мейбомиевых желез и качества их секрета, контактная мейбография с использованием зеленого света, IVAD, OPI тесты. Симптоматическую А (N2A) стадию ДПН зарегистрировали у 31 больного (62 глаза). Симптоматическую В (N2В) стадию ДПН – у 34 больных (68 глаз). В контрольную группу включили 97 человек без сахарного диабета.

Результаты. Тест Ширмера у пациентов с N2А (5,87 мм) и N2В (7,34 мм) стадиями был снижен в 1,7 и 2,2 раза в сравнении с контролем (12,82) (р < 0,001). Проба Норна у больных с N2А (5,54 мм) и N2В (4,22 мм) стадиями ДПН была в 1,7 и 2,3 раза меньше, чем у пациентов без сахарного диабета (9,48 с) (р < 0,001). Показатель OPI теста у больных с сахарным диабетом с N2А- и N2В-стадиями был ниже, чем в группе контроля в 1,6 и 1,7 раза (р < 0,001). Тест Ширмера после компрессии век у пациентов с N2А и N2В был одинаково в 1,6 раза больше, чем до нее (р < 0,05). По данным мейбографии, у пациентов с N2А и N2В площадь, на которой было нарушение функционирования мейбомиевых желез, соответствует 2-й и 3-й степени, а качество секрета соответствовало 2-й степени.

Детальніше: Особенности течения дисфункции мейбомиевых желез у больных c симптоматической А- и В-диабетической...

Особливості ураження зорового нерва у хворих з цукровим діабетом

Деталі

УДК [617.731–02:616.379–008.64]–036–092–037–031.71–085

https://doi.org/10.30702/Ophthalmology.2017/07.art3

Бездітко П. А.1, Карлійчук М. А.2

1Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

2ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Резюме. Роботу присвячено особливостям ураження зорового нерва у хворих з цукровим діабетом залежно від тривалості, ступеня компенсації цукрового діабету, форми діабетичної ретинопатії та ступеня тяжкості діабетичної полінейропатії. На основі аналізу обстеження 575 хворих з цукровим діабетом 2-го типу було уточнено наукові дані про фактори ризику діабетичної оптичної нейропатії та доведено, що у хворих з цукровим діабетом існує пряма кореляційна залежність між рівнем глікозильованого гемоглобіну (HbA1C) крові, тривалістю захворювання, частотою й формою діабетичної ретинопатії, тяжкістю діабетичної полінейропатії та типом і стадією діабетичної оптичної нейропатії: r = 0,62, r = 0,74, r = 0,72, r = 0,81 відповідно. Найвищий ступінь кореляції спостерігається між тяжкістю діабетичної полінейропатії та типом і стадією діабетичної оптичної нейропатії (r = 0,81), що підтверджує роль діабетичної полінейропатії в патогенезі ураження зорового нерва у хворих з цукровим діабетом.

Ключові слова: діабетична оптична нейропатія, тривалість цукрового діабету, ступінь компенсації цукрового діабету, форма діабетичної ретинопатії, ступінь тяжкості діабетичної полінейропатії.

ВСТУП

За даними різних авторів, ураження зорового нерва виявляється у 7–30,7 % хворих із цукровим діабетом (ЦД) [1–5, 7, 8] і є однією з причин інвалідності внаслідок зниження або повної втрати зору [4]. Діабетична оптична нейропатія (ДОН) є частковим проявом системної діабетичної полінейропатії (ДПН), за якої відзначається ураження II пари черепно-мозкових нервів – зорових нервів [6, 9]. Тобто, ДОН, ДПН та діабетична ретинопатія є ускладненням одного й того самого захворювання – цукрового діабету [8, 9]. Логічно припустити взаємозв’язок між вищенаведеними ускладненнями та тривалістю й ступенем компенсації ЦД. Однак дотепер це питання залишається відкритим.

 

МЕТА РОБОТИ

Виявити особливості ураження зорового нерва у хворих з ЦД залежно від тривалості, ступеня компенсації ЦД, форми діабетичної ретинопатії та ступеня тяжкості ДПН.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Аналіз особливостей ураження зорового нерва здійснювали на основі даних обстеження 575 хворих (1150 очей) з ЦД 2-го типу. Було відібрано групу хворих з ЦД 2-го типу з відсутньою глаукомою в анамнезі, в яких показники тонометричного тиску не перевищували 21 мм рт. ст. за Гольдманом. У дослідження включали лише еметропічні очі або очі з гіперметропією чи міопією слабкого ступеня; без катаракти або з початковою віковою катарактою; без хірургічних втручань в анамнезі, у тому числі лазерних. Вік хворих коливався від 44 до 69 років, у середньому становив 55,9 ± 7,8 років. Тривалість ЦД до 5 років відзначалася у більшості хворих (71,8 %, 413 осіб), від 5 до 10 років – у 16,2 % хворих (93 особи), понад 10 років – у 12 % хворих (69 осіб). Залежно від рівня глікозильованого гемоглобіну крові компенсація ЦД (HbA1C ≤ 7 %) спостерігалася у 78,3 % хворих (450 осіб), субкомпенсація (7 % ≥ HbA1C ≤ 9 %) – у 13,2 % хворих (76 осіб), декомпенсація (HbA1C ≥ 9 %) – у 8,5 % хворих (49 осіб).

Детальніше: Особливості ураження зорового нерва у хворих з цукровим діабетом

Влияние местной гипотензивной терапии глаукомы на развитие и прогрессирование синдрома сухого глаза

Деталі

УДК 617.764−008.811.4−02−092:617.7−007.681−085.225.2.84

Абышева Л. Д.1, Авдеев Р. В.2, Александров А. С.3, Арапиев М. У.4, Бакунина Н. А.5, Баранова Н. А.3, Басинский А. С.6, Брежнев А. Ю.7, Газизова И. Р.8, Галимова А. Б.9, Гапонько О. В.3, 10, Гарькавенко В. В.11, Гетманова А. М.12, Городничий В. В.3, Гусаревич А. А.13, Дорофеев Д. А.14, Жаворонков С. А.15, Завадский П. Ч.16, Захарова М. А.3, Захидов А. Б.17, Зверева О. Г.18, 19, Исаков И. Н.20, Каримов У. Р.21, Кондракова И. В.3, Куроедов А. В.3, 10,Ланин С. Н.22,Ловпаче Дж. Н.4, Лоскутов И. А.23, Молчанова Е. В.24, Нагорнова З. М.25, Онуфрийчук О. Н.26, Петров С. Ю.27, Рожко Ю. И.28,Селезнев А. В.25,Таштитова Л. Б.1,Хохлова А. С.29,Шапошникова И. В.30, Шахалова А. П.31

1КазНИИ ГБ, г. Алматы, Казахстан;
2ГБОУ ВПО «ВГМА им. Н. Н. Бурденко», г. Воронеж, Россия;
3ФКГУ «МУНКЦ им. П. В. Мандрыка» МО РФ, г. Москва, Россия;
4ФГБУ «МНИИ ГБ им. Гельмгольца», г. Москва, Россия;
5ГКБ № 1 им. Н. И. Пирогова, г. Москва, Россия;
6ООО «Офтальмологический центр проф. Басинского С. Н.», г. Орел, Россия;
7ФГБОУ ВО «Курский ГМУ» МЗ РФ, г. Курск, Россия;
8ФГБУ СЗФМИЦ МЗ РФ, г. Санкт-Петербург, Россия;
9ФГБУ «Всероссийский центр глазной и пластической хирургии» МЗ РФ, г. Уфа, Россия;
10ГБОУ ВПО «РНИМУ им. Н. И. Пирогова» Минздрава России, г. Москва, Россия;
11ГОУ ВПО «КГМУ им. проф. В. Ф. Войно-Ясенецкого», г. Красноярск, Россия;
12Областная больница № 1, отделение микрохирургии глаза, г. Брянск, Россия;
13НУЗ «Дорожная клиническая больница» ОАО «РЖД»; Междорожный центр микрохирургии глаза, г. Новосибирск, Россия;
14ГБУЗ ОКБ № 3, г. Челябинск, Россия;
15ГБУЗ «Городская клиническая больница № 15 им. О. М. Филатова», г. Москва, Россия;
16ИМФУП «Медицинский центр “Новое зрениеˮ», г. Минск, Беларусь;
17Клиника микрохирургии глаза ЧП «SAIF OPTIMA», г. Ташкент, Узбекистан;
18ГАУЗ РКОБ МЗРТ, г. Казань, Россия;
19ГБОУ ДПО КГМА, г. Казань, Россия;
20АО «НЗРМК им. Н. Е. Крюкова», г. Новокузнецк, Россия;
21Сырдарьинская областная офтальмологическая больница, г. Гулистан, Узбекистан;
22КГБУЗ «ККОКБ им. П. Г. Макарова», г. Красноярск, Россия;
23Научно-клинический центр ОАО «РЖД», г. Москва, Россия;
24ГБОУ ВПО ГМА, г. Омск, Россия;
25ГБОУ ВО ИвГМА, г. Иваново, Россия;
26ГБУЗ ДЦ № 7 (глазной), г. Санкт-Петербург, Россия;
27ФГБНУ «НИИ глазных болезней», г. Москва, Россия;
28ГУ РНПЦ РМ и ЭЧ, УО ГомГМУ, г. Гомель, Беларусь;
29ФГБОУ ВО ТГМУ, г. Владивосток, Россия;
30КОЦ «Хорошее зрение», г. Кемерово, Россия;
31ЦЛКЗ «Тонус Амарис», г. Нижний Новгород, Россия

Цель. Определить характеристики возникновения и прогрессирования синдрома сухого глаза (ССГ) у пациентов с первичной открытоугольной глаукомой (ПОУГ) в зависимости от стадии заболевания, режимов лечения и возраста пациентов.

Материал и методы. В итоговый протокол комбинированного аналитического многоцентрового когортного исследования, проведенного в январе–мае 2016 г., были включены данные 530 человек (866 глаз). Основную группу составили 398 пациентов, страдающих ПОУГ, группу сравнения – 132 человека без признаков глаукомного процесса. Офтальмологическое обследование включало измерение внутриглазного давления, исследование морфометрических и функциональных показателей. Специальные пробы и тесты для оценки наличия и степени выраженности ССГ включали определение времени разрыва слезной пленки (проба Норна) и определение величины суммарной слезопродукции (тест Ширмера), окраску витальным красителем лиссаминовым зеленым, определение индекса патологии поверхности глаз.

Детальніше: Влияние местной гипотензивной терапии глаукомы на развитие и прогрессирование синдрома сухого глаза

Уровень экспрессии генов факторов роста (VEGF и Ang-1) и цитокинов (IL-10 и TNF-alfa) в биоптатах конъюнктивы больных с сахарным диабетом 2-го типа с непролиферативной диабетической ретинопатией

Деталі

УДК 617.735−02:616.379−008.64:612.017.1

https://doi.org/10.30702/Ophthalmology.2017/07.art4

Витовская О. П.1, Таха Салах Ахмад1, Клименко П. П.2

1Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, г. Киев, Украина

2ГУ «Институт геронтологии им. Д. Ф. Чеботарева» НАМН Украины, г. Киев, Украина

Резюме. В представленном исследовании проведен анализ активности генов VEGF, TNF-alfa, Ang-1, IL-10 в биоптатах конъюнктивы глаза больных c сахарным диабетом (СД) 2-го типа с непролиферативной диабетической ретинопатией (НПДР). В исследование было включено 55 пациентов (110 глаз), которые были разделены на две группы: первая – контрольная группа составила 20 пациентов (40 глаз); вторая – больные с СД 2-го типа с НПДР составила 35 пациентов (70 глаз).

Полученные результаты свидетельствуют о росте активности генов VEGF и TNF-alfa в биоптатах конъюнктивы глаза больных с НПДР, при СД 2-го типа, а также об угнетении активности генов Ang-1 и IL-10.

Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, непролиферативная диабетическая ретинопатия, VEGF – сосудистый эндотелиальный фактор роста, Ang-1 – ангиопоетин-1, IL-10 – интерлейкин-10, TNF-alfa – фактор некроза опухолей-альфа, HIF-1 – индуцируемый гипоксией фактор-1.

ВВЕДЕНИЕ

По прогнозам Международной диабетической федерации к 2030 году ожидается увеличение численности больных с cахарным диабетом 2-го типа (СД2) до 552 млн человек [11].

Детальніше: Уровень экспрессии генов факторов роста (VEGF и Ang-1) и цитокинов (IL-10 и TNF-alfa) в биоптатах...

Синдром сухого ока в підземних працівників вугільних шахт

Деталі

УДК 613.6.02:617.764.1−008.811.4−08

https://doi.org/10.30702/Ophthalmology.2017/07.art6

Варивончик Д. В.1, Благун І. В.2, Мішенін А. Б.1

1Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна
2Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна

Резюме. Вугледобування є однією з пріоритетних галузей промисловості України, яка належить до галузей із шкідливими та небезпечними умовами праці. У значної кількості працівників спостерігається патологія органа зору, найчастіше синдром сухого ока (ССО). Визначено, що факторами ризику виникнення ССО у підземних працівників вугільних шахт є робота в шкідливих підземних умовах понад 10 років; експозиція вугільно-породним пилом, що містить кристалічний силіцій діоксид (SiO2); багаторазові, непроникні мікротравми рогівки та кон’юнктиви. Під час об’єктивного обстеження зорової системи шахтарів обов’язковим є вивчення скарг, проведення біомікроскопічного дослідження переднього відділу ока, дослідження функціональних показників продукції сльози та стабільності сльозової плівки. Єдиним заходом первинної профілактики ССО в разі впливу на працівників вугільно-породного пилу залишається використання засобів індивідуального захисту очей та їх промивання від пилу.

Ключові слова: синдром сухого ока, вугільно-породний пил, працівники, діагностика, профілактика.

ВСТУП

Вугледобування є однією з пріоритетних галузей промисловості України. За даними Державної служби статистики України, видобування кам’яного та бурого вугілля ведеться у 6 областях (Львівській, Волинській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Луганській та Донецькій) [4]. За умовами праці вугледобувна промисловість належить до галузей із шкідливими та небезпечними умовами праці. У 2015 р. в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працювало 78,5 тис. працівників (82 % усіх працюючих у галузі) [5, 6]. Зазначене є причиною високого рівня захворюваності, травматизму та смертності працівників, що в останні десятиріччя збільшуються.

Детальніше: Синдром сухого ока в підземних працівників вугільних шахт

Сторінка 1 із 2