УДК 613.6.02:617.764.1−008.811.4−08

https://doi.org/10.30702/Ophthalmology.2017/07.art6

Варивончик Д. В.¹, Благун І. В.², Мішенін А. Б.<sup>1

1</sup>Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна
²Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна

Резюме. Вугледобування є однією з пріоритетних галузей промисловості України, яка належить до галузей із шкідливими та небезпечними умовами праці. У значної кількості працівників спостерігається патологія органа зору, найчастіше синдром сухого ока (ССО). Визначено, що факторами ризику виникнення ССО у підземних працівників вугільних шахт є робота в шкідливих підземних умовах понад 10 років; експозиція вугільно-породним пилом, що містить кристалічний силіцій діоксид (SiO2); багаторазові, непроникні мікротравми рогівки та кон’юнктиви. Під час об’єктивного обстеження зорової системи шахтарів обов’язковим є вивчення скарг, проведення біомікроскопічного дослідження переднього відділу ока, дослідження функціональних показників продукції сльози та стабільності сльозової плівки. Єдиним заходом первинної профілактики ССО в разі впливу на працівників вугільно-породного пилу залишається використання засобів індивідуального захисту очей та їх промивання від пилу.

Ключові слова: синдром сухого ока, вугільно-породний пил, працівники, діагностика, профілактика.

ВСТУП

Вугледобування є однією з пріоритетних галузей промисловості України. За даними Державної служби статистики України, видобування кам’яного та бурого вугілля ведеться у 6 областях (Львівській, Волинській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Луганській та Донецькій) [4]. За умовами праці вугледобувна промисловість належить до галузей із шкідливими та небезпечними умовами праці. У 2015 р. в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працювало 78,5 тис. працівників (82 % усіх працюючих у галузі) [5, 6]. Зазначене є причиною високого рівня захворюваності, травматизму та смертності працівників, що в останні десятиріччя збільшуються.

Результати раніше проведених досліджень засвідчили, що в значної кількості працівників вугільних шахт (30–70 %) спостерігається виробничо-зумовлена патологія органа зору, однією з яких є захворювання кон’юнктиви та рогівки (ксерофтальмія, кератокон’юнктивіти, птеригіум) [2, 3]. Кон’юнктива та рогівка ока є мішенями для шкідливих виробничих факторів, які наявні в підземних умовах вугільних шахт. Вважається, що внаслідок впливу на них абразивного вугільнопородного пилу (ВПП), токсичних газів, парів та аерозолів хімічних речовин подразнювальної дії, штучного ультрафіолетового випромінювання (під час проведення зварювальних робіт тощо) збільшується частота кератокон’юнктивітів, одним із проявів яких є синдром сухого ока (ССО). Так, експериментальними та клінічними дослідженнями доведено, що внаслідок хронічного впливу вугільного пилу спостерігається зменшення продукції сліз і зниження в них рівня лізоциму, а також збільшення медіаторів запалення (TNF-alpha, NF-kappa B p65), що корелює з морфологічними та клінічними ознаками ССО [7, 8, 9].

До сьогодні не досліджували ССО в підземних працівників вугільних шахт України, що й визначило актуальність цього дослідження.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Визначити частоту, фактори ризику, особливості клінічного перебігу ССО в підземних працівників вугільних шахт.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Для з’ясування частоти ССО, факторів ризику й особливостей клінічного перебігу проведено поглиблене клінічне (офтальмологічне) дослідження 250 працівників вугільних шахт, яких було розподілено на 2 групи: контрольну – наземні працівники (68 осіб); досліджувану – підземні працівники (182 особи).

Визначення наявності та ступеня тяжкості ССО здійснювали за критеріями Бржеського – Сомова (1998) [1]. Усім включеним у дослідження працівникам проводили загальний офтальмологічний огляд. Для виявлення патології кон’юнктиви, рогівки та ССО виконували спеціальні дослідження:
– виявлення ознак ССО методом опитування;
– біомікроскопію переднього відділу ока;
– визначення стабільності сльозової плівки (проба Норна) (з 10 % розчином флюоресцеїну);
– визначення сумарної сльозопродукції (проба Ширмера І);
– визначення рефлекторної сльозопродукції (проба Ширмера ІІ);
– визначення величини базальної (основної) сльозопродукції (проба Джонеса) (з 0,4 % розчином оксибупрокаїну).

У всіх досліджених працівників вивчали умови праці (концентрації ВПП та силіцію діоксиду в повітрі робочої зони), характер професійної діяльності (у розрізі професійних груп) та підземний стаж роботи.

Дані обробляли методами варіаційної статистики, визначали їх достовірність. Зв’язок між факторами вивчали з використанням непараметричного кореляційного аналізу Спірмена (r Sp).

У дослідженні дотримувалися всіх вимог біологічної етики. Конфлікт інтересів був відсутній.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Визначено, що серед досліджених працівників вугільних шахт частота ССО становить 58,4 ± 3,1 на 100 працівників (p < 0,05). Частота ССО в підземних працівників (72,5 ± 3,1 на 100 працівників) є достовірно в 3,5 раза більшою, ніж у наземних (20,6 ± 4,9 на 100 працівників) (p < 0,05). Клінічно тяжчі випадки ССО також спостерігалися серед підземних працівників вугільних шахт (середнього ступеня тяжкості – 57,6 ± 3,7 % хворих; тяжкого – 22 ± 3,1 %), на відміну від наземних працівників, серед яких переважав ССО легкого ступеня (92,9 ± 3,1 %) (p < 0,05).

ССО здебільшого відзначали в підземних працівників, які зазнавали впливу високих концентрацій ВПП, що містить кристалічний силіцій діоксид (SiO2) (на 100 працюючих): прохідники та забійники (100), гірські робітники очисного забою (ГРОЗ) (90,6 ± 5,1), гірники (89,1 ± 6,8), стволові (66,7 ± 24,2), електрослюсарі (54,5 ± 8,7), машиністи вуглевиймальних машин (35 ± 8,9) (p < 0,05). Відповідно, тяжкий клінічний ступінь ССО був наявний серед прохідників і забійників (62,1 ± 9 % хворих), гірників (17,1 ± 5,5 %) та ГРОЗ (13,8 ± 6,1 %) (p < 0,05).

Встановлено достовірну лінійну залежність між частотою ССО та стажем роботи в шкідливих умовах вугільних шахт у всіх досліджених професійних групах підземних працівників. Так, найчастіше ССО спостерігали в осіб, які працюють у шкідливих пилових умовах із стажем роботи понад 10 років (75,8 ± 3,7 % хворих), а саме: 11–19 років (32,6 ± 7,1 %), 20 років та більше (43,2 ± 7,5 %) (p < 0,05).

Серед усіх досліджених професійних груп працівників визначено достовірну нелінійну залежність між частотою ССО та рівнем перевищення у повітрі робочої зони вугільних шахт діючої гранично допустимої концентрації (ГДК) для ВПП, що містить SiO 2. Спостерігається зростання частоти ССО за умови перевищення ГДК більш ніж у 5 разів (p < 0,05) (що відповідає 3.3 класу умов праці, згідно із Державними санітарними норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», 2014 рік) (рисунок 1).

Під час вивчення скарг хворих (методом опитування) визначено, що серед хворих працівників найчастіше спостерігалися такі суб’єктивні ознаки ССО:
– відчуття сухості в очах (97 ± 1,5 % хворих) (p < 0,05);
– відчуття чужорідного тіла в очах (72 ± 3,9 % хворих) (p < 0,05).

У разі виражених клінічних стадій ССО, які корелюють із стажем роботи в шкідливих умовах праці, у працівників здебільшого спостерігалися такі додаткові скарги:
– відчуття печіння і різі в очах (стаж 10–19 років – 72,1 ± 6,4 %; 20 років та більше – 71,9 ± 5,9 %) (p < 0,05);
– зниження гостроти зору впродовж робочого дня (періодичне затуманення) (стаж 10–19 років – 55,8 ± 7,6 %; 20 років та більше – 75,4 ± 5,7 %) (p < 0,05) (таблиця 1).

Результати функціональних досліджень стану сльозовиділення та стабільності сльозової плівки в працівників із ССО свідчать про такі порушення:
– наявність підвищеної загальної та рефлекторної сльозопродукції – при стажі до 5 років (p < 0,05);
– початкові порушення стабільності сльозової плівки – при стажі роботи в шкідливих умовах понад 6 років (p < 0,05);
– зниження загальної та базальної сльозопродукції – при стажі понад 11 років (p < 0,05) (рисунок 2).

При цьому у працівників із ССО найчастіше спостерігались об’єктивні ознаки ССО у вигляді ниткоподібного кератозу (всі хворі) та сухого кератокон’юнктивіту (81,8 ± 3,4 % хворих) (p < 0,05); а в тяжчих стадіях захворювання – рецидивні мікроерозії рогівки (6,1 ± 2,1 % хворих) (p < 0,05), а також поодинокі випадки виразки рогівки. Зазначені клінічні зміни корелюють із ступенем тяжкості порушень сльозопродукції та стабільності сльозової плівки, а також збільшуються зі стажем роботи в шкідливих умовах праці.

За анамнестичними даними, у частки досліджених хворих із ССО відзначали багаторазові мікротравми (непроникні) переднього відділу ока (21,2 ± 3,6 %, p < 0,05), особливо у хворих із тяжкими клінічними проявами ССО.

У цілому можна говорити про багатоетапний та багатоланцюговий процес розвитку ССО у підземних працівників вугільних шахт, ініційований первинним пошкодженням ВПП та SiO 2 сльозової плівки та епітелію кон’юнктиви й рогівки, що призводить до хронічного запалення, дистрофії епітелію, зниження секреції та змін хімічного складу сльози й прогресування клініко-функціональних ознак ксерозу. Зазначене вказує на те, що прогресування ССО може відбуватися навіть після виключення етіологічного чинника, внаслідок реалізації порочного кола патогенезу (таблиця 2, рисунок 3).

ВИСНОВКИ

Отже, можна стверджувати, що факторами ризику виникнення ССО у працівників вугільних шахт є:
– робота в шкідливих підземних умовах понад 10 років;
– експозиція ВПП, що містить кристалічний силіцій діоксид (SiO2), з перевищенням ГДК більш ніж у 5 разів;
– багаторазові (непроникні) мікротравми рогівки та кон’юнктиви.

До груп високого професійного ризику виникнення ССО слід віднести таких підземних працівників: прохідників, забійників, ГРОЗ, гірників, стволових, електрослюсарів, машиністів вуглевиймальних машин.

Під час медичного спостереження за станом здоров’я працівників із ризиком виникнення ССО доцільним є визначення наявності скарг на відчуття в очах сухості, чужорідного тіла, печіння й різі, а також зниження гостроти зору впродовж робочого дня (періодичне затуманення). Під час об’єктивного обстеження шахтарів обов’язковим є проведення біомікроскопії переднього відділу ока та визначення наявності клінічних ознак ССО – ниткоподібного кератозу, сухого кератокон’юнктивіту, мікроерозій рогівки.

За наявності суб’єктивних та об’єктивних ознак ССО необхідне проведення функціонального дослідження стану продукції сльози та стабільності сльозової плівки, відповідно до результатів яких призначають лікування та розробляють програму динамічного спостереження за перебігом патологічного процесу, вирішується питання щодо подальшого допуску працівників до роботи під впливом ВПП.

Використання засобів індивідуального захисту (захисних окулярів) та промивання очей від пилу залишається єдиним ефективним заходом первинної профілактики ССО у підземних працівників вугільних шахт.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бржеский В. В. Синдром «сухого глаза» / В. В. Бржеский, Н. Е. Сомов. – СанктПетербург : Аполлон, 1998. – 96 с.
2. Варивончик Д. В. Особливості функціонування зорового аналізатора в складних умовах освітленості вугільних шахт / Д. В. Варивончик, І. В. Благун // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. – 2016. – Вип. 25. – С. 98–104.
3. Варивончик Д. В. Офтальмологічна захворюваність підземних працівників вугільних шахт, за результатами періодичних медичних оглядів / Д. В. Варивончик, І. В. Благун // Актуальні питання діагностики, лікування та профілактики професійних захворювань в Україні : науково-практична конференція, 16 вересня 2016 р. : збірник матеріалів. – Кривий Ріг, 2016. – С. 36–40.
4. Праця України у 2015 році : [Статистичний збірник / Державна служба статистики України]. – Київ, 2016. – 312 с.
5. Стан умов праці найманих працівників у 2015 році : [Статистичний бюлетень / Державна служба статистики України]. – Київ, 2016. – 33 с.
6. Кундиев Ю. И. Состояние профессиональной заболеваемости в угольной промышленности / Ю. И. Кундиев, А. М. Нагорная, В. В. Мухин // Профессиональное здоровье в Украине: Эпидемиологический анализ / Ю. И. Кундиев, А. М. Нагорная. – Киев : Авиценна, 2007. – С. 262–299.
7. Golay M. S. Health care challenge in coal mines community / M. S. Golay // J. Acad. Hosp. Adm. – 1992. – Vol. 4 (1). – P. 51–54.
8. Coal dust contiguity-induced changes in the concentration of TNF-alpha and NF-kappa B p65 on the ocular surface / Z. Sun, J. Hong, Z. Liu, [et al.] // Ocul Immunol Inflamm. – 2009. – Vol. 17(2). – P. 76–82.
9. Sun Z. Effects of coal dust contiguity on xerophthalmia development / Z. Sun, J. Hong, D. Yang, G. Liu // Cutan Ocul Toxicol. – 2007. – Vol. 26(3). – P. 257–263.

REFERENCES

1. Brzheskiy VV, Somov NE. [“Dry eye” syndrome]. St. Petersburg: Apollo; 1998. (in Russian).
2. Varyvonchyk DV, Blagun IV. [Characteristics of visual analyzer in difficult lighting conditions of coal mines]. Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMAPO im. P. L. Shupyka. 2016;25:95−104. (in Ukrainian).
3. Varyvonchyk DV, Blagun IV. [Ophthalmic morbidity of underground workers in coal mines, as a result of periodic medical examinations]. Actual questions of diagnostics, treatment and prevention of occupational diseases in Ukraine. Proceedings of the scientific-practical conference; 2016 Sept 16; Kvyvyi Rih, Ukraine. Kvyvyi Rih; 2016. p. 36−40. (in Ukrainian).
4. The State Statistics Service of Ukraine. [Ukraine’s work in 2015: Statistical collection]. Kyiv; 2016. (in Ukrainian).
5. The State Statistics Service of Ukraine. [Condition of employment conditions for hired workers in 2015: Statistical bulletin]. Kyiv; 2016. (in Ukrainian).
6. Kundiev YuI, Nagornaya AM, Mukhin VV. [The state of occupational morbidity in the coal industry]. In: Kundiev YuI, Nagornaya AM, editors. Occupational health in Ukraine: Epidemiological analysis. Kiev: Avitsenna; 2007. p. 262–299. (in Russian).
7. Golay MS. Health care challenge in coal mines community. J. Acad. Hosp. Adm. 1992; 4(1):51–4.
8. Sun Z, Hong J, Liu Z, Jin X, Gu C. Coal dust contiguity-induced changes in the concentration of TNF-alpha and NF-kappa B p65 on the ocular surface. Ocul Immunol Inflamm. 2009; 17(2): 76–82. doi: 10.1080/09273940802650380
9. Sun Z, Hong J, Yang D, Liu G. Effects of coal dust contiguity on xerophthalmia development. Cutan Ocul Toxicol. 2007;26(3):257–63.

Стаття надійшла в редакцію 30.06.2017 р.

Рецензія на статтю надійшла в редакцію 01.08.2017 р.