Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика, г. Киев, Украина
Резюме. Накопленные в последние десятилетия знания о патогенезе наиболее актуальных и социально значимых патологий глаза, таких как прогрессирующая близорукость, кератоконус и другие, свидетельствуют о значительном участии биомеханических факторов в формировании и развитии дистрофических процессов при этих заболеваниях. В статье представлен сравнительный анализ измерения биомеханических показателей роговицы у пациентов с кератоконусом при использовании различных методов. Обследовано 44 пациента (88 глаз) с кератоконусом и эмметропической рефракцией. Отмечены значительные преимущества использования разработанного нового способа и прибора для оценки ригидности роговицы in vivo по сравнению с общеизвестным методом оценки, анализатором глазного ответа Ocular Response Analyzer (ORA), эластотонометрией, модулем для мониторинга эктазии Белина/Амброзио (BAD) Шеймпфлюг-камеры Oculus Pentacam, который позволяет не только выявить наличие биомеханических нарушений роговицы при кератоконусе, но и дифференцировать их характер. Разработан коэффициент ригидности роговицы (KER). Повышение этого показателя выше (+)6,4 % может служить критерием начала прогрессирования кератоконуса.
Последние десятилетия ознаменованы интенсивной разработкой технологии индивидуальной оценки биомеханических свойств тканей глаза. На сегодняшний день [10, 17, 27, 28, 30, 34] описано ряд методов и несколько различных подходов к решению данной проблемы, свидетельствующих о том, что для диагностики биомеханических свойств роговицы используются две основные методики: анализатор глазного ответа Ocular Response Analyzer (ORA) и кератотопография, выполненная с помощью Orbscan II, Oculus Pentacam, Oculazer и др. Однако у каждого из них есть свои ограничения. Так, например, анализ с помощью ORA позволяет определить измерение роговичного гистерезиса (СН), который, по мнению авторов [10, 17, 25, 27, 28, 30, 31], является ключевой величиной диагностики кератоконуса. При этом не следует забывать, что измерение показателей происходит только в самом центре роговицы. Вторая группа диагностических приборов позволяет обнаружить разницу в морфологических особенностях нормальной роговицы и на глазу с кератоконусом, что, согласно данным разработчиков, выступает главным прогностическим критерием диагностики. Тем не менее, несмотря на кажущиеся преимущества обеих методик, остается еще целый ряд противоречивых положений, доказанных ограничений, нерешенных вопросов и недостатков представленных методов [10, 30, 34].
Зоя Федорівна: Шановний пане Олександре! Я знаю, що Ви багато працюєте над втіленням життєвих принципів закладу «Від визнання в Україні – до визнання в Європейському співтоваристві». Проте, якщо бути ближче до реалій, оскільки ми живемо в дуже складний час, чи задоволені Ви результатами роботи приймальної комісії в цьому році?
Олександр Валерійович: Цілком, але це стосується кількості вітчизняних студентів, оскільки набір іноземних громадян в Університет іще триває. Цього року ми отримали на 30 % більше заяв від абітурієнтів і це з урахуванням зменшення загальної кількості абітурієнтів на 25 %. На мій погляд, Університет утримує свою нішу на ринку медичної освіти в Україні. Збільшився набір інтернів, клінічних ординаторів та аспірантів. Нині до Університету вступили з восьми регіонів України, а не з двох, як у минулі роки.
Зоя Федорівна: Які відмінності Вашого закладу Ви можете назвати?
За традиціями нашого журналу, ми представляємо матеріали зустрічей зі знаковими особистостями. У цьому номері така зустріч відбулася з президентом Київського медичного університету УАНМ Поканевичем Олександром Валерійовичем.
Але спочатку хочу кілька слів додати про зародження моїх стосунків із цим закладом, які вже тривають понад 20 років. Я згадую першу зустріч із його засновником, Валерієм Поканевичем, яка відбулася в кабінеті керівника відділу науки Міністерства охорони здоров’я України. Дивно, але через деякий час Валерій Володимирович звернувся до мене з проханням допомогти у створенні кафедри офтальмології в новому медичному закладі України. На той час я не дуже розумілася на цьому проекті, оскільки повністю була зайнята реалізацією наукової програми із впровадження імплантації штучного кришталика в Україні. Проте відмовити було незручно. Отак у Києві з’явилася третя кафедра офтальмології, яка нині реформована в кафедру хірургічних хвороб університету й об’єднує викладання п’яти хірургічних дисциплін. Щодо Валерія Поканевича, який мав і науковий ступінь кандидата медичних наук, і почесне звання «Заслужений лікар України», то він був чудовою людиною, цілеспрямованою на реалізацію унікального проекту вищої освіти на основі традиційної, нетрадиційної та народної медицини. Нині його ідеї не тільки живуть, а й набирають нових обертів розвитку. Я із задоволенням спостерігаю, як у такий складний час закладом вдало керує його послідовник – Олександр Поканевич, який і за характером, і зовні дуже схожий на свого батька.
Створений в далекому 1992 році за підтримки Міністерства охорони здоров’я України та Комісії з питань науки і освіти Верховної Ради України перший приватний медичний інститут, сьогодні Київський медичний університет, поступово перетворюється в потужний, сучасний медичний заклад, у якому працює близько 400 осіб професорсько-викладацького складу й навчається понад 2 000 осіб із різних міст України та 47 країн світу.
Головний редактор міжнародного науково-практичного журналу «Офтальмологія» ЗОЯ ВЕСЕЛОВСЬКА
