1Київський міський офтальмологічний центр Київської міської клінічної лікарні № 1, м. Київ, Україна 2Київський медичний університет УАНМ, м. Київ, Україна
Резюме. Високогірна ретинопатія – набута судинна ретинопатія, яка є складовою високогірної хвороби. У статті представлений випадок клінічного спостереження та лікування пацієнта з високогірною ретинопатією, який звернувся в Київський міський офтальмологічний центр Київської міської клінічної лікарні № 1 із проблемами зору після 3-тижневого перебування в горах і підйому на висоту 7 500 м (пік Ісмаїла Самані).
Веселовская З. Ф.1, 2, Веселовская Н. Н.1, 2, Жеребко И. Б.1, 2
1Киевский медицинский университет УАНМ, г. Киев, Украина 2Киевский городской офтальмологический центр Киевской городской клинической больницы № 1, г. Киев, Украина
Резюме. В работе представлен анализ современных данных по клиническим аспектам ведения пациентов с глаукомой на фоне катаракты. Отдельно рассматриваются вопросы катаракты у больных глаукомой, взаимосвязь и роль данной патологии в прогрессивном ухудшении зрительных функций, а также современные подходы в тактике лечения глаукомы у больных катарактой, отношение к однои двухэтапному подходу в реабилитации данной патологии, особенно на единственном глазу. Представлен анализ основных послеоперационных осложнений.
Распространенность такой сочетанной патологии как глаукома с катарактой, которая является одной из основных причин слепоты и слабовидения, варьирует от 17,0 % до 38,6 %. По данным литературы, у больных первичной глаукомой старше 50 лет катаракта встречается почти втрое чаще, чем в той же возрастной группе лиц, не страдающих глаукомой. Отмечено, что катаракта у больных глаукомой прогрессирует намного быстрее. Так, в течение первых двух лет после установления диагноза катаракты наблюдается существенное прогрессирование помутнения хрусталика от начальной до незрелой стадий в среднем у 25 % у пациентов с глаукомой, тогда как у больных с возрастной катарактой – примерно в 11 % случаев.
Стебловська І. С.1, Безкоровайна І. М.1, Пархоменко Г. Я.2
1Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна 2Офтальмологічний центр «Новий Зір», м. Київ, Україна
Резюме. Мета роботи – дослідити морфологічні зміни сітківки після видалення катаракти за допомогою фемтосекундного лазера. У дослідження було включено 11 пацієнтів (19 очей), яким було проведено фемтосекундне видалення катаракти, віком 62,4 роки. Дослідження товщини сітківки здійснювалось за допомогою оптичної когерентної томографії (ОКТ), також пацієнтам було проведено загальноофтальмологічні обстеження. У результаті обстеження встановлено, що статистично достовірного підвищення товщини сітківки макулярної ділянки не виявлено в жодному із термінів. Ключові слова: катаракта, фемтосекундний лазер, сітківка.
ВСТУП
Катаракта є однією з основних причин зворотної сліпоти в світі. Приблизно 17 млн осіб хворіють на цей недуг. Тому операція з видалення катаракти є однією з найпоширеніших в офтальмології, у зв’язку з чим постійно проводяться пошуки нових способів оперативного лікування катаракти та шляхи їх удосконалення. Екстракція катаракти за допомогою фемтосекундного лазера (ФЛЕК) є новітнім досягненням офтальмохірургії, що за останніх 5 років стало основною і, можливо, найбільш дискутабельною темою в хірургії катаракти. Застосування фемтосекундного лазера в першу чергу спрямоване на зниження часу й потужності ультразвукової енергії, що є інтраопераційним травмуючим фактором [1]. Тому ведуться активні дослідження впливу цього виду оперативного втручання на зміни переднього відрізка ока – рогівку, стан ендотеліальних клітин, капсулу кришталика [3]. Однак питання, присвячені впливу ФЛЕК на структури заднього відрізка ока, основна з яких сітківка, та пов’язані з ними ускладнення післяопераційного періоду, висвітлені недостатньо [2].