https://doi.org/10.30702/Ophthalmology31032021-12.1.67-72/008.64
УДК 617.713-002-022.7:616.379-008.64

Заволока О. В., канд. мед. наук, доцент кафедри офтальмології

Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

Резюме
Мета роботи – виявити особливості чутливості рогівки хворого та парного ока у пацієнтів з бактеріальним кератитом залежно від наявності цукрового діабету.
Матеріали та методи. Аналіз здійснювали на основі даних обстеження 62 хворих на бактеріальний кератит і ЦД 1-го типу, а також 43 хворих на бактеріальний кератит без ЦД контрольної групи. Обстеження проводили під час першого звернення до лікаря. Крім стандартних, методи офтальмологічного дослідження включали флюоресцеїновий тест, оптичну когерентну томографію переднього відрізка ока, безконтактне дослідження чутливості рогівки.
Результати та їх обговорення. Під час першого візиту за всіх температур струменя повітря середній поріг чутливості рогівки у хворих на бактеріальний кератит та ЦД перевищував відповідні показники хворих без ЦД контрольної групи: за температури струменя повітря 5 °С – на 33,5 %, 15 °С – на 30,6 %, 20 °С – на 28,8%, 30°С – на 27 %, 40 °С – на 26,1 % (р < 0,05). Середній поріг чутливості рогівки за температури струменя повітря 20 °С на парному оці у хворих на бактеріальний кератит та ЦД на 32,9 % перевищував показник хворих на бактеріальний кератит без ЦД контрольної групи (р < 0,05).
Висновки. У хворих на бактеріальний кератит виявили залежність чутливості рогівки на хворому та парному оці від наявності цукрового діабету. При цукровому діабеті під час першого візиту до лікаря середній поріг чутливості рогівки хворого на бактеріальний кератит та парного ока перевищував відповідні показники у хворих на бактеріальний кератит без цукрового діабету.

Ключові слова: цукровий діабет, бактеріальний кератит, чутливість рогівки.

Вступ

Результати проведених досліджень вказують на підвищену частоту запальних захворювань рогівки та їх тяжчий перебіг у хворих на цукровий діабет (ЦД) [1–5]. За даними Yuh-Shin Chang, ризик розвитку кератиту у хворих на ЦД у 1,27 раза перевищує такий в осіб без ЦД [3]. Amani Badawi зі співавторами встановили,  що на ЦД хворіє 15,1 % з усіх хворих з інфекційним кератитом [4]. Bin Wang зі співавторами виявили, що ЦД є фактором ризику бактеріальних кератитів, проте не впливає на частоту захворюваності на грибкові та акантамебні кератити [5]. Це може бути пов’язано зі зміною мікрофлори кон’юнктивальної порожнини у хворих на ЦД [6, 7] та розвитком діабетичної кератопатії – специфічної патології рогівки, що виникає на тлі діабетичної нейропатії рогівки [8]. Діабетична нейропатія рогівки є локальним проявом діабетичної полінейропатії та проявляється анатомічними змінами нервових волокон рогівки й зниженням чутливості рогівки [9].

Мета роботи – виявити особливості чутливості рогівки хворого та парного ока у хворих на бактеріальний кератит залежно від наявності цукрового діабету.

Матеріали та методи

Аналіз здійснювали на основі даних обстеження 62 хворих на бактеріальний кератит і ЦД 1-го типу, що звернулись до поліклінічного та офтальмологічного відділень КНПХОР «Обласна клінічна лікарня» з 2010 по 2020 рік. Для порівняння використали дані обстеження 43 хворих на бактеріальний кератит без ЦД віком 18–50 років, які увійшли в контрольну групу. Діагноз бактеріального кератиту був встановлений на основі характерної клінічної картини та підтверджений за допомогою бактеріологічних досліджень. Обстеження проводили під час першого звернення до лікаря. Критерії виключення: глаукома, аномалії рефракції середнього та високого ступеня, оперативні втручання на оці в анамнезі. 

Дослідження виконували відповідно до Гельсинської декларації, дозвіл на його проведення отримали на засіданні комісії з питань етики та біоетики Харківського національного медичного університету від 5 грудня 2018 року (протокол № 11). 

Серед хворих на ЦД та бактеріальний кератит жінок було 43,5 % (27 осіб), чоловіків – 56,5 % (35 осіб). Вік хворих на ЦД коливався від 18 до 49 років, у середньому становив 30,9 ± 8,4 року. Тривалість ЦД до 5 років відзначалася у 12,9 % хворих (8 осіб), від 5 до 10 років – у 45,2 % хворих (28 осіб), понад 10 років – у 41,9 % хворих (26 осіб). У 19,4 % хворих (12 осіб) ЦД був компенсований (НвА1с < 7,1 %), у 29 % хворих (18 осіб) – субкомпенсований (НвА1с – 7,1–7,5 %), у 51,6 % хворих (32 особи) – декомпенсований (НвА1с > 7,5 %). У всіх хворих на ЦД неврологом було діагностовано діабетичну полінейропатію: асимптоматичну стадію – у 27,4 % хворих (17 осіб), симптоматичну – у 33,9 % хворих (21 особа) та стадію з порушенням працездатності – у 38,7 % хворих (24 особи). 

 Серед хворих контрольної групи жінок було 41,9 % (18 осіб), чоловіків – 58,1 % (25 осіб). Вік хворих контрольної групи коливався від 18 до 50 років, у середньому становив 32,7 ± 8,4 року. Таким чином, група хворих на бактеріальний кератит та ЦД була зіставною з контрольною групою за статтю та віком.

 Крім стандартних (візометрії, тонометрії, біомікроскопії переднього та заднього відділів ока за допомогою щілинної лампи), методи офтальмологічного дослідження включали флюоресцеїновий тест, оптичну когерентну томографію переднього відрізка ока на апараті TOPCON 3D OCT-2000, безконтактне дослідження чутливості рогівки. Безконтактне дослідження чутливості рогівки проводили за допомогою розробленого нами приладу для безконтактної діагностики чутливості рогівки, що складається з компресора для накачки повітря, ресивера для створення запасу повітря, блоку живлення, буферної ємності, редуктора, манометра, натікача, фільтра, витратоміра, триходового електромагнітного вентиля, основного сопла та додаткового сопла, кондиціонера з контролером температури. Дослідження проводили у визначених 9 точках (верхній, верхній назальній, верхній темпоральній, назальній, центральній, темпоральній, нижній назальній, нижній темпоральній, нижній) та розраховували середній поріг чутливості рогівки. Під час користування безконтактним альгезиметром застосовували такі параметри: діаметр отвору для виходу струменя повітря – 0,5 мм, тривалість імпульсу – 1 с, відстань до поверхні рогівки – 4 мм. Дослідження проводили за температури струменя повітря 5, 15, 20, 30, 40 °С. Спочатку використовували мінімальну силу потоку повітря, яку поступово збільшували до появи відчуття рогівкою досліджуваного «легкого вітерцю», про що просили повідомити [10].

 Результати та їх обговорення

При аналізі чутливості рогівки у хворих на бактеріальний кератит під час першого візиту відзначено залежність показника від наявності ЦД і температури струменя повітря (таблиця 1). Так, середній поріг чутливості рогівки під час першого візиту у хворих на ЦД при безконтактній альгезиметрії струменем повітря за температури 5 °С коливався від 104,5 до 239,5 мл/хв, у середньому становив 149,9 ± 30,4 мл/хв; за температури 15 °С коливався від 111,7 до 246,8 мл/хв, у середньому – 157,1 ± 30,3 мл/хв; за температури 20 °С коливався від 119,8 до 235,6 мл/хв, у середньому – 164,8 ± 29,4 мл/хв; за температури 30 °С коливався від 127,9 до 244,7 мл/хв, у середньому – 173,2 ± 29,4 мл/хв; за температури 40 °С коливався від 134,5 до 250,7 мл/хв, у середньому – 180,8 ± 32,3 мл/хв.

У хворих на бактеріальний кератит без ЦД контрольної групи під час першого візиту середній поріг чутливості рогівки при безконтактній альгезиметрії струменем повітря з температурою 5 °С коливався від 82,8 до 181,3 мл/хв, у середньому становив 112,3 ± 20,7 мл/хв; за температури 15 °С коливався від 90,6 до 187,3 мл/хв, у середньому – 120,3 ± 20,4 мл/хв; за температури 20 °С коливався від 97,5 до 194,3 мл/хв, у середньому – 128,0 ± 20,2 мл/хв; за температури 30 °С коливався від 106,9 до 201,4 мл/хв, у середньому – 136,4 ± 19,8 мл/хв; за температури 40 °С коливався від 113,2 до 208,4 мл/хв, у середньому – 143,4 ± 19,9 мл/хв. 

 Таблиця 1. Середній поріг чутливості рогівки (мл/хв) під час першого візиту за різних температур струменя повітря у хворих на бактеріальний кератит залежно від наявності цукрового діабету

Responsive Table

 Примітка. * – оцінка статистичної значущості відмінностей між групами за відповідної температури повітря р < 0,05. 

Отже, під час першого візиту за всіх температур струменя повітря середній поріг чутливості рогівки у хворих на бактеріальний кератит та ЦД перевищував відповідні показники хворих без ЦД контрольної групи: за температури струменя повітря 5 °С – на 33,5 %, 15 °С – на 30,6 %, 20 °С – на 28,8 %, 30 °С – на 27,0 %, 40 °С – на 26,1 % (р < 0,05). 

Для того щоб віддиференціювати зниження чутливості рогівки, що виникає за рахунок запалення рогівки з тим, що обумовлено діабетичною нейропатією рогівки, у перший день спостереження проводили дослідження чутливості рогівки на парному оці. Виявили, що середній поріг чутливості рогівки за температури струменя повітря 20 °С на парному оці у хворих на бактеріальний кератит та ЦД (77,5 ± 7,5 мл/хв, коливався від 66,3 до 89,6 мл/хв) на 32,9 % перевищував показник хворих на бактеріальний кератит без ЦД контрольної групи (58,3 ± 8,0 мл/хв, коливався від 43,4 до 70,4 мл/хв) (р < 0,05). 

Таким чином, у хворих на бактеріальний кератит виявили залежність чутливості рогівки на хворому та парному оці від наявності ЦД. При ЦД під час першого візиту до лікаря середній поріг чутливості рогівки хворого ока, ураженого бактеріальним кератитом, та парного ока перевищував відповідні показники у хворих на бактеріальний кератит без ЦД. На нашу думку, це вказує на комплексне ураження нервових волокон рогівки хворого ока внаслідок запалення та діабетичної нейропатії рогівки, тобто локального прояву загальної системної діабетичної полінейропатії, що характеризується паралельним ураженням обох очей. Діабетична нейропатія рогівки у хворих на бактеріальний кератит може вплинути на перебіг захворювання та потребує комплексного лікування.

Висновки

У хворих на бактеріальний кератит виявили залежність чутливості рогівки на хворому та парному оці від наявності цукрового діабету. При цукровому діабеті під час першого візиту до лікаря середній поріг чутливості рогівки хворого ока, ураженого бактеріальним кератитом, та парного ока перевищував відповідні показники у хворих на бактеріальний кератит без цукрового діабету. 

 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
REFERENCES

1. Almizel A, Alsuhaibani FA, Alkaff AM, Alsaleh AS, Al-Mansouri SM. Bacterial Profile and Antibiotic Susceptibility Pattern of Bacterial Keratitis at a Tertiary Hospital in Riyadh. Clin Ophthalmol. 2019 Dec 20;13:2547-2552. https://doi.org/10.2147/OPTH.S223606
2. Zagon IS, Sassani JW, Carroll MA, McLaughlin PJ. Topical application of naltrexone facilitates reepithelialization of the cornea in diabetic rabbits. Brain Res Bull. 2010;81 (2-3):248-255. https://doi.org/10.1016/j.brainresbull.2009.10.009
3. Chang YS, Tai MC, Ho CH, Chu CC, Wang JJ, Tseng SH, et al. Risk of Corneal Ulcer in Patients with Diabetes Mellitus: A Retrospective Large-Scale Cohort Study. Sci Rep. 2020 Apr 30;10(1):7388. https://doi.org/10.1038/s41598-020-64489-0
4. Badawi AE, Moemen D, El-Tantawy NL. Epidemiological, clinical and laboratory findings of infectious keratitis at Mansoura Ophthalmic Center, Egypt. Int J Ophthalmol. 2017 Jan 18;10(1):61-67. https://doi.org/10.18240/ijo.2017.01.10
5. Wang B, Yang S, Zhai HL, Zhang YY, Cui CX, Wang JY, et al. A comparative study of risk factors for corneal infection in diabetic and non-diabetic patients. Int J Ophthalmol. 2018 Jan 18;11(1):43-47. https://doi.org/10.18240/ijo.2018.01.08
6. Bilen H, Ates O, Astam N, Uslu H, Akcay G, Baykal O. Conjunctival flora in patients with type 1 or type 2 diabetes mellitus. Adv Ther. 2007 Sep-Oct;24(5):1028-35. https://doi.org/10.1007/BF02877708
7. Karimsab D, Razak SK. Study of aerobic bacterial conjunctival flora in patients with diabetes mellitus. Nepal J Ophthalmol. 2013 Jan-Jun;5(1):28-32. https://doi.org/10.3126/nepjoph.v5i1.7818
8. Vieira-Potter VJ, Karamichos D, Lee DJ. Ocular Complications of Diabetes and Therapeutic Approaches. Biomed Res Int. 2016;2016:3801570. https://doi.org/10.1155/2016/3801570
9. Quattrini C, Tavakoli M, Jeziorska M, Kallinikos P, Tesfaye S, Finnigan J, et al. Surrogate markers of small fiber damage in human diabetic neuropathy. Diabetes. 2007 Aug;56(8):2148- 2154. https://doi.org/10.2337/db07-0285
10. Заволока ОВ, Бездітко ПА, Луханін ОО. Ефективність нового пристрою для безконтактної діагностики чутливості рогівки при визначенні її нейротрофічного стану у хворих на цукровий діабет I типу та бактеріальний кератит. Офтальмол. журн. 2019;6:29-33. Zavoloka OV, Bezditko PA, Lukhanin OO. [Effcacy of a novel non-contact corneal esthesiometer in assessing the neurotrophic status of the cornea in T1DM patients with bacterial keratitis]. J. ophthalmol. (Ukraine). 2019;6:29-33. Ukrainian. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh201962933

Стаття надійшла в редакцію 15.01.2021 р.

Рецензія на статтю надійшла в редакцію 29.01.2021 р.