УДК 617.764.1-008.811.4-085.457-02:617.7-007.681-085

Дзюба Н. О., канд. мед. наук, директор, зав. офтальмологічного відділення
Тихончук Н. А., канд. мед. наук, лікар-офтальмолог

Київський міський центр діагностики та лікування судинно-дистрофічних захворювань ока, м. Київ, Україна
КНП «Київська міська клінічна лікарня № 9», м. Київ, Україна

 Глаукома є причиною сліпоти і втрати працездатності, а її раціональне лікування утруднене через неможливість повністю зупинити незворотні зміни зорових функцій. За даними світової статистики, із загальної кількості сліпих 14–18 % становлять люди, які страждають на глаукому. Згідно з рекомендаціями Європейського глаукомного товариства та світових стандартів передбачається збереження досить високої якості життя хворих на глаукому якомога довше [1, 5].

За останні роки актуальною є проблема розвитку синдрому сухого ока (ССО) у таких хворих. За даними різних авторів, частота виникнення ССО у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою (ПВКГ) коливається від 11 до 100 % [2, 7]. Провідним чинником розвитку ССО у хворих на ПВКГ вважають тривалий вплив на епітелій очної поверхні й функцію клітин кон’юнктиви офтальмогіпотензивних крапель. При цьому має значення наявність або відсутність консерванту, діюча речовина і частота інстиляцій препаратів. Також на розвиток ССО у таких пацієнтів впливає систематичне пошкодження епітелію очної поверхні при проведенні діагностичних маніпуляцій. Додатково слід враховувати інволюційне зниження секреції сльозової рідини і стабільності сльозової плівки у людей похилого віку [2, 3, 9].

Розвиток ССО у хворих, які систематично інстилюють гіпотензивні препарати, призводить до порушення комплаєнсу, при виникненні ССО пацієнт може порушувати призначений йому режим інстиляцій, що стає причиною прогресування глаукомного процесу [4, 5, 8].

Для профілактики розвитку ССО у пацієнтів з ПВКГ рекомендовано не тільки призначення безконсервантних форм, а й систематичні інстиляції сльозозамінних препаратів [2, 6].

Схема лікування таких хворих у нашій клініці включала препарат «Corneial» (Ортофлекс С.Р.Л.), що містить гіалуронову кислоту 0,2 %. Завдяки своїм властивостям гіалуронова кислота підвищує стабільність прекорнеальної сльозової плівки, позитивно впливає на епітеліальний шар, сприяє збільшенню об’єму сльозової рідини та вологості рогівки, а також зменшує випаровування сльози з поверхні ока. Додатковою перевагою препарату є наявність у складі очанки та ехінацеї, що дають протизапальний ефект.

Мета – вивчити клінічну ефективність препарату «Corneial» при лікуванні ССО у пацієнтів з ПВКГ. 

Матеріали та методи. Обстежено 47 пацієнтів з ПВКГ, які інстилюють офтальмогіпотензивні препарати, віком від 54 до 68 років. У 31 хворого (65,9 %) діагностовано ССО. Поряд з офтальмологічним обстеженням досліджували сумарну, основну сльозопродукцію, стабільність сльозової плівки та індекс сльозового меніска. Лікування препаратом «Corneial» проводили протягом 4 тижнів, по 1 краплі 4 рази на день. 

Результати. Ефективність лікування оцінювали на підставі динаміки симптомів пацієнтів і результатів функціональних проб. Безпосередньо після однократного закапування «Corneial» у всіх хворих відбувалося зниження суб’єктивного дискомфорту та збільшення висоти нижнього сльозового меніска. На тлі лікування препаратом значного збільшення сльозопродукції не зареєстровано. Виявлено статистично достовірне збільшення часу розриву сльозової плівки з 4,8 до 7,7 ± 1 с (р < 0,05). 

Висновки. У більшості хворих на ПВКГ діагностовано ССО. На тлі застосування препарату «Corneial» відзначалося зменшення сухості, печіння та відчуття стороннього тіла в оці, збільшення часу розриву сльозової плівки та індексу сльозового меніска. Препарат «Corneial» може бути рекомендований до застосування в складі комплексної терапії для пацієнтів з ПВКГ та ССО з метою досягнення комплаєнсу. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Bakbardin YuV, Bakbardina LM, Bakbardina II. [Glaucoma]. Kyiv;2006. Russian. (Бакбардин ЮВ, Бакбардина ЛМ, Бакбардина ИИ. Глаукома. Киев; 2006. 343 с.)
2. Brzheskiy VV, Yegorova GB, Yegorov Ye A. Sindrom "sukhogo glaza" i zabolevaniya glaznoy poverkhnosti: klinika, diagnostika, lechenie [Dry eye syndrome and diseases of the ocular surface: clinic, diagnostics and treatment]. Moscow; 2016. p. 221-231. Russian.
3. Somov EE. Klinicheskaya oftalmologiya [Clinical ophthalmology]. Moscow; 2005. p. 254. Russian.
4. Egorov EA. [Rational pharmacotherapy in ophthalmology]. Moscow; 2004. p. 429-433. Russian.
5. European Glaucoma Society. Terminology and Guidelines for Glaucoma. 4th ed. Savona: PubliComm; 2014.
6. Yerichev VP. Medikamentoznaya gipotenzivnaya terapiya glaukomy [Antihypertensive drug therapy for glaucoma]. Moscow; 2013. Russian.
7. Baudouin C. Dry eye disease and glaucoma. In: Benitez-del-Castillo JM, Lemp MA, editors. Ocular surface disorders. London; 2013. p. 89-94.
8. Geerling G, Borelli M, Kasper K. Preservatives and their relevance for the ocular surface. In: Erb C, editor. Glaucoma and dry eye. Bremen; 2012. p. 65-72.
9. Shimazaki J, Hanada K, Yagi Y, Yamagami J, Ishioka M, Shimmura S, Tsubota K. Changes in ocular surface caused by antiglaucomatous eyedrops: prospective, randomised study for the comparison of 0.5 % timololv 0.12 % unoprostone. Br J Ophthalmol. 2000 Nov;84(11):1250-4. https://doi.org/10.1136/bjo.84.11.1250 

Отримано 19.08..2021 р.