УДК 616.831+617.735-072.7:618.2:616-001.28

Бабенко Т. Ф.¹, канд. мед. наук, вчений секретар Інституту радіаційної гігієни і епідеміології
Логановський К. М.¹, д-р мед. наук, професор, зав. відділу радіаційної психоневрології Інституту клінічної радіології
Логановська Т. К.¹, канд. мед. наук, пров. наук. співробітник відділу радіаційної психоневрології Інституту клінічної радіології
Гарькава Н. А.², канд. мед. наук, асистент кафедри офтальмології
Куц К. В.¹, наук. співробітник відділу радіаційної психоневрології Інституту клінічної радіології
Антипчук К. Ю.¹, канд. мед. наук, ст. наук. співробітник відділу радіаційної психоневрології Інституту клінічної радіології
Перчук І. В.1, канд. мед. наук, ст. наук. співробітник відділу радіаційної психоневрології Інституту клінічної радіології
Крейніс Г. Ю.¹, наук. співробітник відділу радіаційної психоневрології Інституту клінічної радіології
Федірко П. А.¹, д-р мед. наук, професор, директор Інституту радіаційної гігієни і епідеміології

¹ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», м. Київ, Україна
²Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро, Україна

Актуальність. Розвиток офтальмологічної патології на європейському континенті, де внаслідок Чорнобильської катастрофи виникла штучна біогеохімічна провінція, в останні десятиріччя відбувається в умовах постійного впливу малих доз радіації. На певних стадіях онтогенезу спостерігається підвищена чутливість біологічних структур організму до дії іонізуючого випромінювання. Внаслідок опромінення у внутрішньоутробному періоді спостерігається прискорення розвитку радіаційно індукованих патологічних змін ока і головного мозку [1, 2]. Для ефективного оцінювання розвитку в майбутньому потенційної офтальмологічної і неврологічної патології доцільно проводити спостереження за станом зорового аналізатора в осіб, які зазнали внутрішньоутробного опромінення в 1986 році. Ми вивчили морфометричні параметри сітківки, амплітуду і латентність ранніх компонентів викликаних зорових потенціалів в опромінених in utero осіб.

Мета – оцінити особливості морфометричних параметрів сітківки, параметри викликаних зорових потенціалів у внутрішньоутробно опромінених осіб. 

Матеріали та методи. Використано результати обстежень 15 осіб, опромінених внутрішньоутробно; групою порівняння були мешканці м. Києва відповідного віку (36 осіб). 

Оптичну когерентну томографію (ОКТ) проводили на установці Cirrus HD–OCT, застосована методика дослідження Macular Cube 512×128. Паралельно проводили вивчення зорових викликаних потенціалів на обернений патерн, аналізували потиличні відведення. Всім пацієнтам визначали діаметр гілок центральної артерії та центральної вени сітківки за удосконаленим нами методом. 

Результати. В осіб, опромінених внутрішньоутробно, визначалися ті самі шари сітківки, що і в групі порівняння, в жодному випадку не спостерігалося появи нових, невідомих, ОКТ-структур. Виявлено вірогідне (p < 0,05) збільшення товщини сітківки у фовеолі на 9,25 % у зіставленні з групою порівняння і тенденцію до збільшення товщини сітківки в зоні навколо фовеоли. Збільшення товщини сітківки у фовеолі однозначно оцінюється як негативний ефект, що свідчить про значні зміни стану сітківки [3, 4]. Паралельно спостерігали зменшення амплітуди і збільшення латентності ранніх компонентів викликаних зорових потенціалів, зменшення артеріовенозного співвідношення в групі опромінених внутрішньоутробно порівняно з віковим контролем. 

Висновки. Показано, що опромінення у внутрішньоутробному періоді впливає на подальший розвиток структур ока і функціональну спроможність зорового аналізатора. У внутрішньоутробно опромінених осіб виявляється, у зіставленні з групою порівняння, збільшення товщини сітківки у фовеолі, зменшення артеріовенозного співвідношення, і паралельно із цими змінами – зниження амплітуди ранніх компонентів викликаних зорових потенціалів. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Pasqual E, Bosch de Basea M, López-Vicente M, Thierry-Chef I, Cardis E. Neurodevelopmental effects of low dose ionizing radiation exposure: A systematic review of the epidemiological evidence. Environ Int. 2020;136:105371. https://doi.org/10.1016/j.envint.2019.105371
2. Loganovsky KN, Fedirko PA, Kuts KV, Marazziti D, Antypchuk KYu, Perchuk IV, Babenko TF, Loganovska TK, Kolosynska OO, Kreinis GYu, Gresko MV, Masiuk SV, Zdorenko LL, Zdanevich NA, Garkava NA, Dorichevska RYu, Vasilenko ZL, Kravchenko VI, Drosdova NV, Yefimova YuV. [Brain and eye as potential targets for ionizing radiation impact. Part І. The consequences of irradiation of the participants of the liquidation of the Chornobyl accident]. Problems of Radiation Medicine and Radiobiology. 2020;25:90-129. https://doi.org/10.33145/2304-8336-2020-25-90-129 
3. Batta P, Engel HM, Shrivastava A, Freeman K, Mian U. Effect of partial posterior vitreous detachment on retinal nerve fiber layer thickness as measured by optical coherence tomography. Arch Ophthalmol. 2010;128(6):692-697. https://doi.org/10.1001/archophthalmol.2010.99
4. Bradley JL, Shah SP, Manjunath V, Fujimoto JG, Duker JS, Reichel E. Ultra-high-resolution optical coherence tomographic findings in commotio retinae. Arch Ophthalmol. 2011 Jan; 129(1):107-108. https://doi.org/10.1001/archophthalmol.2010.342 

Отримано 20.08.2021 р.