УДК 617.741–004.1

Лаврик Н. С.1, канд. мед. наук, доцент
Денисюк О. Ю.1, асистент кафедри офтальмології
Гуржій Ю. М.2, лікар-офтальмолог

1Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна
2КМКОЛ «Центр мікрохірургії ока», м. Київ, Україна

Актуальність. Сучасна хірургія катаракти безпечна і в більшості випадків є високорезультативною. Тому стало актуальним дослідження факторів, що негативно впливають на формування зорових функцій у післяопераційний період, насамперед це стан сітківки. Дискутується питання щодо зв’язку між хірургією катаракти і розвитком макулярної дегенерації, оскільки є дані про підвищення ризику розвитку вікової макулярної дегенерації (ВМД) після видалення катаракти [1].

Макулярний пігмент (МП) абсорбує короткохвильовий спектр світла, важливий для стимуляції фоторецепторів. Теоретично, фільтрування як дефокус синього світла може підвищувати гостроту зору, знижуючи вплив хроматичних аберацій [2]. Stringham J. M., Hammond B. R. відзначали дві гіпотези щодо функціонального призначення МП в людських очах: 1) захисна – протекція ретини від світло-оксидативного пошкодження через оптичну фільтрацію та антиоксидантний захист; 2) гострота зору – вибіркова абсорбція короткохвильової частини спектра перед фоторецепторами, подібна до явища хроматичної аберації [3]. Але є цікавими дані про визначальний ефект стану оптичної щільності МП (ОЩМП) щодо функціональних візуальних змін [4, 5]. Було встановлено, що гострота зору і контрастна чутливість позитивно залежать від ОЩМП. Щоб збільшити щільність (кількість) МП на всьому профілі поширення в макулі й захистити її від короткохвильового світла, рекомендовано включати субстрат макулярних каротиноїдів у вигляді харчових добавок для поліпшеня характеристик зорового сприйняття та зменшення прогресування вікових змін, що призводять до формування ВМД [6, 7].

Мета. Підвищити ефективність хірургічного лікування хворих на катаракту за допомогою ранньої коригувальної терапії каротиноїдами.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 хворих на катаракту (60 очей після факоемульсифікації (ФЕК)) віком від 50 до 78 років. Їх було розділенона 2 групи. Група А – 35 хворих (35 очей), яким призначали комплексний препарат «Нутроф» у дозі 1 капсула 1 раз на день; група К (контрольна) – 25 хворих (25 очей). Через 3, 6, 12 місяців після операції проводили дослідження: визначення гостроти та поля зору, біомікроскопію та офтальмоскопію, визначення товщини сітківки в макулярній зоні за допомогою оптичної когерентної томографії. Додатково визначали показник ОЩМП методом флік-фотометрії на денситометрі «Maculuxpraxis». Використовували дані про нормальні значення ОЩМП залежно від віку за протоколом дослідження.

Результати. Відомо, що в ранніх стадіях макулярної патології не завжди виявляють офтальмоскопічно видимі ознаки. Товщина сітківки в макулярній зоні в основній групі А становила 180,7 ± 18,3 мкм, у групі К – 168,6 ± 11,7 мкм; значення р відрізнялись несуттєво (p > 0,05). Достовірних відмінностей середніх показників ОЩМП від вікової норми для осіб віком 51–79 років (0,230–0,250 од.) не відзначено: у групі А ОЩМП – 0,342 ± 0,06 од., а в групі К – 0,269 ± 0,03 од. (р > 0,05). При зіставленні рівня гостроти зору вдалину та зблизька після операції ФЕК відзначено відповідність рівню показників ОЩМП. Проте зниження показника ОЩМП нижче вікової норми реєстрували в 60 % очей через 1–14 днів після операції. Це, можливо, відображає дію короткохвильової частини світлового спектра на фоторецептори сітківки очей без природного кришталикового фільтра. Тому хворим групи А призначали препарат «Нутроф» для оптимізації метаболічних процесів у сітківці з огляду на імуномоделювальні властивості. Якщо в ранній післяопераційний період різниця між показниками ОЩМП в обох групах була несуттєва, то через 6 і 12 місяців після операції спостерігали вищі показники гостроти зору на очах хворих, яким призначали препарат «Нутроф» (у групі А), ніж у групі К (р < 0,05).

Висновки. 1. Показники ОЩМП в післяопераційний період ФЕК зберігалися на віковому рівні (р > 0,05). 2. Призначення каротиноїдів («Нутроф») у ранній післяопераційний період сприяє збереженню впродовж року гостроти зору на більш високому рівні на очах, прооперованих з приводу катаракти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

REFERENCES
1. Loughman J, Akkali M.C, Beatty S, Scanlon G, Davison PA, O’Dwyer V, et al. The relationship between macular pigment and visual performance. Vision Res. 2010;50(13):1249–56. https://doi.org/10.1016/j.visres.2010.04
2. Loughman J, Davison PA, Nolan JM, Akkali MC, Beattyb S. Macular pigment and its contribution to visual performance and experience. J.Optometry. 2010;3(2):74–90. https://doi.org/10.1016/S1888-4296(10)70011-X
3. Stringham JM, Hammond BR Jr. The glare hypothesis of macular pigment function. Optom Vis Sci. 2007;84:859–64. https://doi.org/10.1097/OPX.0b013e3181559c2b
4. Деннисон Д, Битти С, ОʼРеган Г, Нолан Д. Влияние макулярного пигмента на зрительное восприятие. Современная оптометрия. 2013;2:28–33. Dennison JL, Beatty S, O’Regan G, Nolan JM. [The effect of macular pigment on visualperception]. Sovremennaya optometriya. 2013;2:28–33. (in Russian).
5. Эскина ЭН, Егоров ЕА, Белогурова АВ, Гветадзе АА, Степанова МА. Роль измерения оптической плотности макулярного пигмента в диагностике глазных заболеваний. РМЖ «Клиническая Офтальмология». 2016;4:197–200. Eskina EN, Egorov EA, Belogurova AV, Gvetadze АА, Stepanova МА. [The role of the
macular pigment optical density measurement in the diagnosis of eye diseases]. RMJ Clinical Ophthalmology. 2016;4:197–200. (in Russian). https://doi.org/10.21689/2311-7729-2016-16-4-197-200
6. Weigert G, Kaya S, Pemp B, Sacu S, Lasta M, Werkmeister RM, et al. Effects of lutein supplementation on macular pigment optical density and visual acuity in patients with agerelated macular degeneration. Invest Ophthalmol Vis Sci. 2011;52:8174–8. https://doi.org/10.1167/iovs.11-7522
7. Nolan JM, Akkali MC, Loughman J, Howard AN, Beatty S. Macular carotenoid supplementation in subjects with atypical spatial profiles of macular pigment. Exp Eye Res. 2012;101:9–15. https://doi.org/10.1016/j.exer.2012.05.006

Отримано 20.03.2019 р.