https://doi.org/10.30702/Ophthalmology30062021-13.2.39-46/17.7-05
УДК 617.7-053.8

Бездітко П. А.¹, д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри офтальмології, https://orcid.org/0000-0002-9466-9586
Пархомець Р. О.^1,2, аспірантка кафедри офтальмології, лікар-офтальмолог, https://orcid.org/0000-0002-0601-9541

¹Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
²Центр дитячої офтальмології «Радужка», м. Краматорськ, Україна

Резюме. Проаналізовано вплив показників ексцентриситету (Ех) рогівки у дітей з міопією на збільшення аксіальної довжини ока при використанні ортокератологічних лінз 60 дітей (117 очей) віком від 7 до 15 років. Усім дітям на початку дослідження проводили традиційне офтальмологічне обстеження, що включало візометрію, авторефрактокератометрію з вузькою зіницею та в стані циклоплегії з використанням розчину циклопентолату, визначення довжини ока та кератотопографію рогівок. Аналіз топографії рогівки проводили за допомогою програмного забезпечення Easygraph. Після повного обстеження пацієнтам підібрані ортокератологічні лінзи комбінованого дизайну MoonLens. При слабкому ступені міопії визначається прямий сильний кореляційний зв’язок між значенням Ех, як у плоскому, так і в крутому меридіані, та розміром передньо-задньої осі (ПЗО) ока. на початку терапії, який дорівнює 0,28 (р = 0,011). Також отримано сильний прямий зв’язок між значенням Ех початковим та різницею в рефракції (Δ R) через 24 місяці спостереження, який становив 0,32 (р = 0,001). Оцінюючи кореляцію між початковим значенням кератометрії та розміром ПЗО, визначено негативний зв’язок кореляції –0,69 у групі зі слабким ступенем міопії (p < 0,001) та –0,67 – у дітей з міопією середнього ступеня (p < 0,001).

Ключові слова: міопія, кератометрія, ексцентиситет, аксіальна довжина ока, ортокератологічні лінзи.

---

Актуальність 

Загальновідомо, що поширеність короткозорості зросла в усьому світі за останні два десятиліття. Прогресуючий перебіг міопії у світі є однією з найважливіших медико-соціальних проблем. В Україні відносна частота короткозорості середнього ступеня коливається у школярів у межах 8,9–30,8 %, а у студентів останніх курсів вищих закладів освіти міопія слабкого і середнього ступеня сягає за різними даними 30–68 % [1, 2]. 

Крім того, прогресуюча міопія є однією з найпоширеніших захворювань у структурі дитячої інвалідності [3, 4], тому постійно ведуться дослідження щодо винайдення стратегії гальмування цього процесу. Так, в останні роки найбільшу поширеність серед ефективних методів контролю міопії набуває метод рефракційної терапії ортокератологічними лінзами (ОКЛ). Відповідно до літературних даних, на ефективність методу впливає низка чинників, серед яких виділяють показники базової асферичності рогівки. Деякі дослідники намагались визначити форму рогівки та її зв’язок з розміром ока при міопії, але отримано суперечливі дані, тому питання потребує подальшого вивчення. 

Так, вивчаючи зв’язок між ексцентриситетом (Ex) рогівки та покращенням зору в носіїв ортокератологічних лінз ряд авторів визначили, що ексентриситет рогівки і низький внутрішньоочний тиск можуть бути предикторами позитивного впливу ОКЛ [5–7]. 

Michaud у 2016 році систематизував підхід до контролю короткозорості та в своїх дослідженнях визначив чинники, що можуть впливати на вибір лікаря в стратегії контролю міопії, одним з них є початковий ексцентриситет та діаметр зіниці. Автор пояснює в деяких випадках прогресування міопії тим, що більш плоска рогівка викликає більше гіперметропічного дефокусу на межі маленької зіниці, а зі сплющенням такої рогівки ОКЛ лікар-практик, можливо, запускає порочне коло щодо більшого прогресування міопії. Тому питання щодо ефективності застосування саме ОКЛ у всіх пацієнтів з міопією є неоднозначним. Також автор припускає, що в пацієнтів, які мають більшу величину зміни сили рогівки на периферії, повільніше прогресування міопії. Тож, якщо ексцентриситет рогівки буде занадто низьким, потенційна корекція короткозорості буде обмежена через недостатній периферичний дефокус [8]. 

У роботі Wang et al. [7] було показано, що Ex рогівки має статистично значущий зв’язок зі зміною осьової довжини в одновимірному, але не багатоваріантному аналізі. Автори виявили, що більше значення ексцентриситету рогівки пов’язане з великою зміною осьової довжини. Більше витягнута периферія рогівки призводить до більшого периферичного гіперметропічного дефокусування сітківки, що, як вважається, стимулює зростання осьової довжини. Проте, оскільки було виявлено, що ексцентриситет рогівки пов’язаний тільки зі зміною осьової довжини, в дослідженнях з невеликою кількістю досліджуваних, це питання потребує подальшого вивчення [9, 10]. 

Мета дослідження. Проаналізувати вплив показників рогівки у дітей з міопією на збільшення аксіальної довжини ока при використанні ортокератологічних лінз. 

Матеріали та методи 

У дослідженні взяли участь 60 дітей (117 очей) віком від 7 до 15 років, з неускладненою міопією слабкого та середнього ступеня від –0,75 до –5,0 дптр за сфероеквівалентом. Діти з рефракційним астигматизмом ≥ 1,50 дптр були виключені з дослідження, тому що це має меридіональні варіації асферичності рогівки. До дослідження ввійшли учасники, чиї батьки дали згоду. Строк спостереження становив 24 місяці. 

Усім дітям на початку дослідження проводили традиційне офтальмологічне обстеження, що включало візометрію, авторефрактокератометрію з вузькою зіницею та в стані циклоплегії з використанням розчину циклопентолату, визначення довжини ока. Біометрію виконували за допомогою ультразвукового сканера (A-скан, ECHO-SON S.A. «PIROP», Польща). Біометрію проводили перед початком рефракційної терапії чи призначенням окулярів та кожні 6 місяців спостереження. Також виконували корнеотопографію рогівки з одночасною пупілометрією (кератотопограф, Oculus Easygraph, Німеччина). Це автоматична система вимірювання та аналізу топографії рогівки за допомогою програмного забезпечення Easygraph. Отримані дані візуалізуються за допомогою чотирьох топографічних карт (рефракційна, тангенціальна, елеваційна, аксіальна), одночасно визначають кератометрію, ексцентриситет рогівки у плоскому та крутому меридіані, діаметр рогівки, пупілометрію. 

Всім досліджуваним після обстеження були підібрані ОКЛ комбінованого дизайну MoonLens. Лінзи використовувались пацієнтами кожного дня під час нічного сну. Тривалість сну обговорювалась з батьками та мала тривати не менше 8 годин. 

Статистичну обробку даних проводили з використанням програмного забезпечення Statistica 10.0. Відповідність аналізованих параметрів закону нормального розподілу оцінювали за значеннями тестів Колмогорова – Смірнова, Лілліефорса і W-критерію Шапіро – Вілка. Так, як у більшості випадків розподіл не відповідав закону нормального розподілу, тому для виявлення взаємозв’язку ознак вираховували коефіцієнт кореляції Спірмена. 

Результати 

Клінічна рефракція до призначення ОКЛ в середньому становила –2,13 (–3,25; –1,5) дптр, через 1 рік після терапії цей показник збільшився в середньому до –2,25 (–3; –1,5) дптр. 

На початку дослідження довжина ока становила 24,33 (23,75; 24,65) мм, наприкінці дослідження цей показник збільшився до 24,37 (23,79; 24,82) мм. За літературними даними про контроль міопії можна говорити, якщо річний градієнт прогресії становить не більше 0,3 мм/рік, тобто ми маємо стабільний перебіг короткозорості в цій групі на тлі використання ОКЛ комбінованого дизайну. 

Щодо параметра Ех, що вивчався, у плоскому меридіані він у середньому становив 0,51 (0,47; 0,58), у крутому – 0,53 (0,43; 0,59) на початку дослідження. Вважаючи, що при використанні ОКЛ Ех рогівки значно змінюється та є нестабільним параметром протягом дня, ми вважаємо, що немає сенсу відстежувати зміни цього показника на тлі використання ОКЛ. Через 1 місяць після відміни використання лінз параметри Ех рогівки набули свого базового значення. 

При оцінюванні наявності кореляційного зв’язку між базовим Ех та розміром ПЗО до початку призначення рефракційної терапії отримані такі результати. При слабкому ступені міопії визначається прямий сильний кореляційний зв’язок між значенням Ех, як у плоскому, так і в крутому меридіані, та розміром ПЗО на початку терапії, який дорівнює 0,28 при рівні значущості р = 0,011 (рисунок 1). При середньому ступені міопії цієї кореляції не отримано. 

 

Вважаючи, що певна кількість досліджень різних авторів виявляла кореляційну залежність між базовим станом Ех рогівки і річним градієнтом прогресування міопії, ми припускали отримати такі самі результати. Так, при визначенні кореляції між Ех середнім та початковою рефракцією пацієнтів отримані кореляційні зв’язки становили 0,08 та 0,04 (р = 0,444, р = 0,861) для слабкого та середнього ступенів відповідно, але при цьому рівень значущості був недостовірним. Ми можемо пояснити це тим, що існують інші чинники, які впливають на динаміку ПЗО при використанні ОКЛ. Так, рогівка набуває рефракційних змін під впливом ОКЛ у середній периферії, що, відповідно, впливає на периферичну рефракцію та динаміку міопії, але це питання потребує подальшого вивчення. Ми отримали сильний прямий зв’язок між значенням Ех початковим та різницею в рефракції (Δ R) через 24 місяці спостереження, який становив 0,32 (р = 0,001) при слабкому ступені міопії (рисунок 2). Тобто ми можемо припустити, що чим більше значення Ех рогівки, тим більше змінення рефракції можемо очікувати, але зважаючи на зазначену вище відсутність зв’язку зі змінами ПЗО при цьому, треба диференціювати рефракційну міопію від осьової. 

 

Кератометрія рогівки в середньому на початку дослідження становила 43,5 (42,7; 44,4). Оцінюючи кореляцію між початковим значенням кератометрії та розміром ПЗО, визначено негативний зв’язок кореляції –0,69 у групі зі слабким ступенем міопії (p < 0,001) та –0,67 – у дітей з міопією середнього ступеня (p < 0,001) (рисунок 3). 

 

Тобто, чим менше значення кератометрії, тим більше значення розміру ПЗО. Однак ми не отримали такої кореляційної залежності при порівнянні зміненої кератометрії на тлі використання ОКЛ та градієнтом прогресії через 24 місяці. 

Відсутність кореляції ми пояснюємо ефективністю ОКЛ у контролі міопії незалежно від кератометрії рогівки пацієнта. 

Висновки 

1. Базове значення Ех рогівки має прямий кореляційний зв’язок між аксіальним розміром ока до призначення ОКЛ при міопії слабкого ступеня.
2. Не існує кореляційного зв’язку між базовим Ех та річним градієнтом прогресії міопії (Δ ПЗО) на тлі використання ОКЛ, тому що профіль рогівки змінюється та з’являються інші чинники впливу на динаміку змін ПЗО.
3. Виявлено прямий кореляційний зв’язок між базовим Ех та річними змінами в рефракції (Δ R).
4. Ефективність застосування ОКЛ не залежить від показників кератометрії пацієнта.
5. Вплив рефракційних змін потужності рогівки при використанні ОКЛ на динаміку міопії потребують подальшого вивчення. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Savina OM. [Clinical and epidemiological study of measures of early diagnosis, treatment and prevention of congenital and hereditary eye diseases in children in Ukraine [dissertation]. Kyiv: Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education; 2017. Ukrainian.
2. Smirnova IY, Larshin AS. [The current state of schoolchildren vision: problems and prospects]. The EYE GLAZ. 2011;79(3);2-8. Russian.
3. Катаргина ЛА, Тарутта ЕП. Медико-социальное значение нарушений аккомодации. По ред.: Катаргина ЛА. Аккомодация: руководство для врачей. Москва; 2012. С. 9-12.
4. Либман ЕС. Инвалидность вследствие патологии органа зрения. Под ред.: Аветисов СЭ. Офтальмология: национальное руководство. Москва; 2008. С. 24.
5. Carkeet NL, Mountford JA, Carney LG. Predicting success with orthokeratology lens wear: a retrospective analysis of ocular characteristics. Optom Vis Sci. 1995 Dec;72(12):892-898. https://doi.org/10.1097/00006324-199512000-00007.
6. Alfonso JF, Ferrer-Blasco T, González-Méijome JM, García-Manjarres M, Peixoto-de-Matos SC, Montés-Micó R. Pupil size, white-to-white corneal diameter, and anterior chamber depth in patients with myopia. J Refract Surg. 2010 Nov;26(11):891-898. https://doi.org/10.3928/1081597X-20091209-07.
7. Wang B, Naidu RK, Qu X. Factors related to axial length elongation and myopia progression in orthokeratology practice. PLoS One. 2017 Apr 18;12(4): e0175913. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0175913. 
8. Michaud L, Simard P, Marcotte-Collard R. Defining a Strategy for Myopia Control. Contact Lens Spectrum. 2016;31:36-42.
9. Downie LE, Lowe R. Corneal Reshaping Influences Myopic Prescription Stability (CRIMPS): an analysis of the effect of orthokeratology on childhood myopic refractive stability. Eye Contact Lens. 2013;39(4):303-310. https://doi.org/10.1097/ICL.0b013e318298ee76.
10. Santodomingo-Rubido J, Villa-Collar C, Gilmartin B, Gutiérrez-Ortega R. Factors preventing myopia progression with orthokeratology correction. Optom Vis Sci. 2013 Nov;90(11):1225-1236. https://doi.org/10.1097/OPX.0000000000000034. 

---

Стаття надійшла в редакцію 06.04.2021 р. Рецензія на статтю надійшла в редакцію 27.04.2021 р.