№ 4 (15) 2021

https://doi.org/10.30702/Ophthalmology28122021-15.4.12-18/379-008.64
УДК 617.735-02:616.379-008.64]-06-089-036.8

Бездітко П. А.¹, д-р мед. наук, завідувач кафедри офтальмології, https://orcid.org/0000-0002-9466-9586
Безега Н. М.^2∗, асистент кафедри оториноларингології з офтальмологією

¹Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
²Полтавський державний медичний університет, м. Полтава, Україна
*E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Резюме

Мета роботи – виявити особливості післяопераційного періоду у хворих на хронічний дакріоцистит та цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) після проведення ендоскопічної ендоназальної дакріоцисториностомії (ЕЕД) залежно від ступеня компенсації ЦД.

Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 30 хворих на хронічний дакріоцистит та ЦД2, яким була проведена ЕЕД за стандартною методикою. Хворі були розділені на групи відповідно до ступеня компенсації ЦД2: 6 хворих на компенсований, 7 хворих на субкомпенсований та 17 хворих на декомпенсований ЦД2. Результати операції оцінювали через 2 місяці, 6 місяців та 2 роки. Крім стандартних, методи офтальмологічного дослідження включали сльозо-носову пробу, промивання сльозовивідних шляхів, ендоскопічне дослідження порожнини носа.

Детальніше: Особливості післяопераційного періоду у хворих на хронічний дакріоцистит та цукровий діабет 2-го...

https://doi.org/10.30702/Ophthalmology28122021-15.4.19-25/615.849.19
УДК 617.7-007.681-008.818-073-089.819.5-089.844:615.849.19

Левицька О. В.*, аспірантка, https://orcid.org/0000-0003-1283-9172
Новицький І. Я., д-р мед. наук, професор, https://orcid.org/0000-0002-6348-4781

Кафедра офтальмології ФПДО, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
*E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Резюме. Порівнювали гіпотензивний ефект дозованої ендотрабекулоектомії (ДЕТЕ) з гіпотензивним ефектом селективної лазерної трабекулопластики (СЛТ) у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою. Під нашим спостереженням перебували 44 пацієнти (44 ока) з первинною відкритокутовою глаукомою. У першій групі (23 пацієнти) проведено ДЕТЕ, у другій (21 пацієнт) – СЛТ. При порівнянні показників внутрішньоочного тиску було встановлено, що різниця між доопераційним та післяопераційним тиском достовірна до 6-го місяця включно в обох групах (p < 0,05), однак гіпотензивний ефект у першій групі був вираженіший – 7,58 та 1,55 мм рт. ст. відповідно.

Кількість місцевих препаратів для зниження внутрішньоочного тиску в першій групі знизилася на 1,44 (р < 0,05), тоді як у другій групі – на 0,33 (р = 0,109).

Дозована ендотрабекулоектомія, як і СЛТ, виявляє достовірний гіпотензивний ефект у хворих з первинною відкритокутовою глаукомою протягом 6 місяців спостереження, проте гіпотензивний ефект ДЕТЕ значно переважає такий ефект СЛТ.

Ключові слова: дозована ендотрабекулоектомія, селективна лазерна трабекулопластика, внутрішньоочний тиск, первинна відкритокутова глаукома.

Детальніше: Порівняння гіпотензивного ефекту ендотрабекулоектомії та селективної лазерної трабекулопластики

https://doi.org/10.30702/Ophthalmology28122021-15.4.26-32/225.2.032.84
УДК 617.7-007.681-085-06:617.764-008.811.4-07

Веселовська Н. М.^{1, 2}, д-р мед. наук, професор
Пятіізбянцева О. Г.², лікар-офтальмолог
Запорожченко І. Б.^{1, 2}, канд. мед. наук, доцент
Веселовська З. Ф.^{1, 2}, д-р мед. наук, професор, академік НАМН України

¹Київський медичний університет, м. Київ, Україна
²Офтальмологічна клініка КМКЛ № 1, м. Київ, Україна

Резюме

Мета дослідження – дослідити стан передньої поверхні ока у пацієнтів з уперше виявленою первинною відкритокутовою глаукомою.

Матеріали та методи. Стан передньої поверхні ока та краю повік досліджено в 104 осіб (50 чоловіків і 54 жінки) – 208 очей – з уперше діагностованою первинною відкритокутовою глаукомою у віці 58–80 років на аналізаторі переднього відрізка ока.

Результати. Ознаки синдрому сухого ока (ССО) із характерними скаргами на сухість очей, відчуття стороннього тіла, сльозотечу і затуманення зору було визначено у більшості хворих з уперше виявленою первинною відкритокутовою глаукомою, а саме у 82,7 % осіб (172 ока), з них у 14,4 % – з проявами дисфункції мейбомієвих залоз, а у 68,3 % (142 ока) – без ознак дисфункції мейбомієвих залоз. Отримані дані були враховані у призначенні стартової терапії згідно із сучасними європейськими рекомендаціями хворим, зокрема за наявності проявів ССО рекомендовано призначати гіпотензивні препарати на безконсервантній основі.

Висновок. У досягненні компенсації глаукомного процесу важливе значення відіграє стан поверхні ока та ознаки ССО. Проведення попереднього обстеження та аналізу стану передньої поверхні ока, особливо на старті терапії дозволяє здійснити раціональний підхід до вибору препаратів з/без наявності консерванту відповідно до Європейських рекомендацій з діагностики та лікування глаукоми.

Ключові слова: безконсервантні препарати, синдром сухого ока, первинна відкритокутова глаукома, прогресування глаукомної оптичної нейропатії.

Детальніше: Особливості передньої поверхні ока у пацієнтів з уперше виявленою первинною відкритокутовою...