Украинский медицинский центр детской офтальмологии и микрохирургии глаза НДСБ «ОХМАТДЕТ» МОЗ Украины, г. Киев, Украина
Резюме. Глаукома во всем мире занимает одно из первых мест среди причин слепоты и слабовидения. В последние годы достигнуты значительные успехи в медикаментозном и хирургическом лечении глауком. Тем не менее, остается большая группа тяжелых форм заболевания, так называемая рефрактерная глаукома (РГ). Точного определения РГ нет, но обычно под этим термином подразумевают такие случаи глаукомы, в которых ни медикаментозными средствами, ни традиционными хирургическими способами не удается достичь стабильной и долговременной компенсации внутриглазного давления (ВГД). К РГ относят врожденную, ювенильную, первичную глаукому у пациентов до 40 лет, ранее оперированную глаукому, а также большинство видов вторичной глаукомы.
Сакович В. М.1, Устименко С. Б.2, Березнюк Л. Г.2, Гарькава Н. А.2, Цурбан І. В.1
1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна 2КЗ «Дніпропетровська обласна офтальмологічна лікарня», м. Дніпро, Україна
Актуальність. Вікова макулярна дегенерація (ВМД) посідає третє місце серед причин сліпоти в другій половині життя після глаукоми та діабетичної ретинопатії. Захворюваність населення на ВМД зростає з віком. Кількість пацієнтів з ВМД постійно збільшується, що пояснюється «старінням» населення. Соціально-медична значущість цієї патології обумовлена швидкою втратою центрального зору [1, 2]. Основним методом лікування цього захворювання є інтравітреальне введення (ІВВ) інгібіторів фактору росту ендотелію судин [3, 4]. При багаторазовому ІВВ може спостерігатися зменшення терапевтичного ефекту та прояв побічних дій лікування [5].
Коробова О. В., канд. мед. наук, доцент, завідувач кафедри офтальмології та оториноларингології
Донецький національний медичний університет МОЗ України, м. Лиман, Україна
Актуальність. Діабетична ретинопатія (ДР) продовжує займати провідні позиції як головної причини сліпоти серед осіб працездатного віку в усьому світі [1, 2]. Навіть за умов стабільної компенсації цукрового діабету (ЦД) у частини хворих стан сітківки продовжує погіршуватися, що обумовлено феноменом «метаболічної пам’яті» та може призвести до розвитку найтяжчих стадій ДР – тяжкої непроліферативної (НПДР) та проліферативної ДР (ПДР) [3, 4]. Поряд із тяжкою НПДР та ПДР причиною втрати зору в цієї складної категорії хворих є діабетична макулопатія (ДМП) і діабетичний макулярний набряк (ДМН) [2, 5].