1Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна 2Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
Актуальність. Відомо, що в більшості хворих (66,7 %) діабетичне ураження зорового нерва виявляється на етапі вже незворотної загибелі значної частини нейронів. У 56,4 % випадків діагностика діабетичної оптичної нейропатії (ДОН) на ранній стадії не допомагає уникнути прогресування захворювання та переходу його в наступну, виражену, стадію. Виявлення захворювання в асимптоматичній (субклінічній) стадії та вчасне призначення терапії, на нашу думку, допомогло б зупинити його ще до масивної незворотної загибелі нервових волокон зорового нерва, а тому є важливим завданням. Логічно припустити можливість виявлення субклінічної ДОН за допомогою оптичної когерентної томографії (ОКТ), але дотепер не розроблено специфічних діагностичних критеріїв цього захворювання.
Мета. Встановлення діагностичних критеріїв субклінічної стадії ДОН за допомогою оптичної когерентної томографії у хворих із цукровим діабетом (ЦД).
Матеріали та методи. Обстежено 575 хворих (1150 очей) із ЦД 2-го типу. Крім стандартних офтальмологічних досліджень, проведено ОКТ сітківки та зорового нерва (RTVue-100, Optovue, США) у ділянці диска зорового нерва та макули з визначенням товщини шару ретинальних нервових волокон (retinal nerve fber layer – RNFL), аналізом комплексу гангліонарних клітин сітківки (ganglion cell complex – GCC) та загальної товщини сітківки.
Сакович В. М.1, Устименко С. Б.2, Березнюк Л. Г.2, Гарькава Н. А.2, Цурбан І. В.1
1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна 2КЗ «Дніпропетровська обласна офтальмологічна лікарня», м. Дніпро, Україна
Актуальність. Тромбоз центральної вени сітківки (ЦВС) та її гілок досягає 60 % від усієї гострої судинної патології органа зору та займає друге місце після діабетичної ретинопатії серед усіх судинних причин, які призводять до зниження зорових функцій. Поширеність тромбозів ЦВС та її гілок становить близько 2,14 на 1000 осіб віком від 40 років і більше. Зважаючи на постійне зростання судинної патології людини у світі, треба очікувати збільшення кількості пацієнтів з тромбозом ЦВС. Посттромботична макулопатія є частим ускладненням тромбозу ЦВС, який призводить до значного зниження зорових функцій.
Мета. Описати клінічний випадок лікування пацієнта з тромбозом ЦВС та посттромботичною макулопатією.
Матеріали і методи. Пацієнт К., 67 років, звернувся зі скаргами на різке зниження зору лівого ока та відсутність зору правого ока. Зір лівого ока знизився раптово, 3 доби тому, зір правого ока відсутній близько 5 років, коли було встановлено діагноз: термінальна глаукома правого ока. Хворий страждає на гіпертонічну хворобу. Були проведені офтальмологічні та загальноклінічні дослідження. При госпіталізації: гострота зору правого ока – 0 («нуль»), гострота зору лівого ока – 0,02 без корекції, пневмотонометрія правого ока – 15 мм рт. ст. з інстиляціями гіпотензивних препаратів, лівого ока – 12 мм рт. ст. Передній відділ обох очей без патології, початкове помутніння кортикальних шарів кришталика. Диск зорового нерва правого ока сірого кольору з крайовою глаукоматозною екскавацією, межі чіткі; диск зорового нерва лівого ока блідо-рожевий, межі розмиті. У лівому оці за ходом центральної вени сітківки відзначено численні геморагії, набряк сітківки. Оптична когерентна томографія виявила дифузний кістоподібний набряк сітківки лівого ока, товщина центральної ділянки сітківки становила 502 мкм. Після ретельного обстеження було встановлено діагноз: тромбоз ЦВС, посттромботична макулопатія лівого ока, відкритокутова термінальна компенсована глаукома правого ока, початкова катаракта обох очей.
Пацієнту було проведено стандартний курс консервативної терапії, після якого виконано інтравітреальне введення афліберсепту (Айлії) за стандартною методикою.
Безкоровайна І. М.1, Антіхович М. П.1, Клочко М. М.2, Ряднова В. В.1
1Кафедра оториноларингології з офтальмологією, ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава, Україна 2Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського, м. Полтава, Україна
Актуальність. За останніми даними, що були опубліковані у звіті сьомого видання Діабетичного атласу IDF, 415 млн жителів планети страждають на цукровий діабет (ЦД), 318 млн людей мають порушену толерантність до глюкози, що підвищує ризик захворювання в майбутньому, а близько 46 % пацієнтів не підозрюють про своє захворювання (IDF, 2016). При цьому рівень захворюваності щорічно збільшується. На початку 2005 року в Україні було зареєстровано близько 1 млн громадян, які хворіють на ЦД, хоча справжній рівень захворюваності в 2–3 рази більший (Тронько М. Д., 2005; Паньків В. І., 2013). Своєю чергою, ріст захворювання на ЦД автоматично призводить до збільшення кількості випадків діабетичної ретинопатії (ДРП) (Walker J., 2013). Лазерна коагуляція сітківки та інтравітреальні введення анти-VEGF препаратів ефективно зменшують кількість і ступінь ускладнень ДРП, однак зумовлюють структурні порушення шарів сітківки, що можуть негативно впливати на функціональні результати (Ahmed I., 2015).
1КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня», м. Дніпро, Україна 2ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
Актуальність. За даними International Diabetes Federation у 2015 році у світі офіційно нараховувалося 415 млн осіб із цукровим діабетом, тобто кожна одинадцята доросла людина. Приблизно в однієї третини всіх хворих із цукровим діабетом відзначають очні ускладнення у вигляді діабетичної ретинопатії, в однієї третини з яких (або в 11 % усіх хворих на діабет) розвивається діабетичний макулярний набряк сітківки, який є провідним фактором зниження гостроти зору, погіршення якості життя та соціальної активності визначеного контингенту хворих.
Упродовж 30 років «золотим стандартом» лікування діабетичної ретинопатії, зокрема й діабетичного макулярного набряку, вважали лазерну коагуляцію сітківки. Однак у ХХІ столітті в клінічну практику офтальмологів упроваджено новітні методи, які не пошкоджують фоторецептори центральної зони сітківки – інтравітреальне введення стероїдів та інгібітори фактора росту ендотелію судин (анти-VEGF терапія).